Авторитет європейського масштабу - Ілля Васильович Буяльський

У полоні анатомії

    Починаючи з 1821 р. проф. П.А.Загорський доручає І.В.Буяльському читати лекції з анатомії, на випадок його хвороби. Напружена праця приносить йому визнання як анатома. Його запрошують до Казанського університету на кафедру (1819), але він відмовляється.
    Як анатом І.В.Буяльський вирізнявся глибокими знаннями предмета і досконалістю володіння основними методами препарування, особливо технікою ін'єкування судин та корозії. Заслуговує увагу й те, що виготовляв препарати з такою філігранною майстерністю, що вони сприймаються як художні твори.
    І це в той час, коли І.В.Буяльському у житті довелося долати важкий шлях, і мабуть недаремно доля його виводила на опанування такої науки як анатомія. Слід пам'ятати, що багато зусиль треба було докладати аби пробити глуху стіну іноземного засилля в Російській імперії, що за тодішніх умов привілеювало в російській практиці, особливо в медицині. Такою глухою стіною в медицині було зневажливе ставлення до анатомії, містичне уявлення про нові здобутки у сфері знань, нерозуміння значення фундаментальних наук для клініки. Треба було докладати праці і вміння, щоб долати приховану, а часом і відверту ненависть німецьких лікарів. І.В.Буяльський перемагав їх своєю мудрістю і надзвичайною працьовитістю, великим природженим талантом і залізною волею. Всі ці якості забезпечували йому визнання і повагу.
    Читання лекцій з анатомії Ілля Васильович поєднував із виготовленням анатомічних препаратів. Він досконало володів різними методами, а це давало можливість не тільки теоретично, а й вміло застосовувати знання у практиці. Своєю діяльністю він доводив, що у лікарюванні, у підготовці лікаря анатомічні знання, будучи фундаментальними, мають прикладний характер, прямий вихід у клініку. А тому глибоке вивчення анатомії було не якоюсь самоціллю, особистою хизуванням, а життєвою потребою.
    Багато зусиль докладав учений до створення анатомічних атласів, зокрема "Литографирование и анатомические рисунки для обучающихся врачебной науке" (1833). "Краткая общая анатомия" (1844), "Фотографические рисунки вытравленных артерий и вен почек человека" (1863), "Анатомико-хирургические таблицьг (1828), "Анатомические записки для обучающихся живописи и скульптуре " (1860), "Каталог анатомических и патологических препаратов" (1854) та ін.
    І.В.Буяльський був продовжувачем анатомофізіологічних поглядів П.А.Загорського і Є.О. Мухіна. Він стояв на позиції еволюційного розвитку. Зокрема в "Краткой общей анатомии" ідкреслював: "Всі частини тіла нашого, як рідкі, так щільні і тверді, починаючи від народження, або краще сказати з моменту зачаття і до самої смерті неспинно змінюються в об'ємі, формі, будові тощо... в нас відбувається внутрішній і безупинний рух, наслідком котрого наші органи, мабуть, з одного боку, витрачаються і руйнуються, а з другого винагороджуються і набувають нову силу" (переклад - П.М.К.).
    Як справжній і глибоко думаючий дослідник, І.В.Буяльський володіє численними методами, що дає йому можливість дійти правильного висновку: в природі діє загальна життєва сила, яка проявляє себе у вигляді електричних, магнетичних, хімічних і гальванічних явищ. Як відзначає Е.А. Дискін, особливо яскраво ця думка виражена у вступному слові: "Жива людина в анатомофізіологічному пізнанні є найскладнішою і найдосконалішою серед організмів, який складається з двох різних частин: із животворної частини, іменованої Душею, і з тіла" (переклад - П.М.К.).
    Багато є рецензій біографів і істориків медицини анатомічних робіт І.В.Буяльського, приписуючи певні - ізми, проте він був учений-дослідник, анатом-практик і його анатомічні висновки були набагато прогресивнішими, аніж його опонентів і зухвалих сучасників.
    Подібно до того, як ломикамінь руйнує гранітні помости, так і внесені І.В.Буяльським ідеї у науку з анатомії ідеї змінювали погляди на клініку, і самого ж автора підняли як заслуженого професора анатомії, видатного анатома, вченого і практика.

Версия для печати