Старый Чернигов - сборник статей
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ЗАЛІЗНИЧНИЙ ВОКЗАЛ
Чернігівський залізничний вокзал відомий далеко за межами міста, бо це одна з його пам'яток, хоча незабаром їй виповниться лише 56 років. Побудували вокзал у 1949-му, а офіційно відкрили у січні 1950 року. Але жителі інших регіонів усього колишнього Радянського Союзу, мабуть, вважають, що вокзал нараховує вже понад 100 років, бо бачили вони його на конвертах і листівках, й архітектура нагадує у чомусь німецьку архітектуру XVII - XIX століть.
Проте насправді це псевдокласицизм сталінських часів. Але німці мають відношення до цієї споруди, бо у 1946-1949 роках її зводили німецькі полонені. Архітектори - росіяни ВЛоскутов та Г.Гранаткін. імен їхніх ніхто не пам'ятає. Але відомо, що Гранаткін проектував станцію метро Арсенальна у Києві, а Лоскутов - вокзал у Новисибірську.
Втім, нинішня споруда - вже третій чернігівський вокзал. Перший побудували на лівому березі Десни у п'яти кілометрах від міста. Це була станція "Старий Чернігів". Від неї брала початок вузькоколійка Чернігів - станція Крути. Було це у 1899 році. Вокзал був маленький, дерев'яний. У 1916 році почали будувати залізницю до Гомеля.
"Старий Чернігів" існував до 1928 року, поки на західній околиці міста на пустирі не збудували новий вокзал. Він знаходився неподалік від Привокзальної площі. У липні 1941 року він був зруйнований під час повітряних бомбардувань. Німці його зруйнували, німці й побудували новий вокзал. Ходили розмови, що якщо подивитись з-під купола вниз, то на підлозі можна було побачити свастику. Проте ніхто її не бачив і не міг бачити, бо НКВС пильнувала за усім, що будувалось, краще, ніж майбутні МВС, КДБ, СБУ...
Першим начальником вокзалу була Лідія Олександрівна ТОЛМАЧОВА. Вона очолила його ще у 1945 році, будувала і керувала до 1979 року. Лідія Олександрівна і зараз, майже у 90 років зберегла гарну пам'ять. Цікаво, що за 60 років вокзалом керувало лише п'ятеро, і серед них четверо жінок. Зараз начальником є Тамара Михайлівна ЄРОШЕНКО.
У 1999 році вокзал капітально відремонтували, а у новому його народженні брав участь Президент України Леонід Кучма. Після ремонту тут з'явилась "Президентська" зала. Кілька років тому у ній міністр оборони України Марчук зустрічався із своїм білоруським колегою. А от ресторан, в якому колись готували дуже смачну печеню в горщиках, закрився. Казали, що у 50-і роки вночі на вокзалі побував маршал Георгій Жуков. Був у Чернігові і свій "Вокзал для двох" - два роки тому тут знімали фільм "Небо у горошинку".
Загальна площа вокзальних приміщень майже півгектара - 470 кв. метрів. Є тут унікальні скульптури, а люстри - ровесниці будівлі. Головну з них періодично спускають на спеціальних тросах і протирають від пилу. Жодного разу не пошкодили. А у 2003 році вокзал перефарбували - замість червоно-зеленого він став червоно-білим.
Ось такий наш вокзал. Просто пам'ятник архітектури місцевого значення.
Люстра, яка прикрашає великий зал вокзалу, важить понад 700 кг. У разі необхідності за допомогою спеціальних пристроїв її спускають униз - щоб очистити від пилу або поміняти лампочки.
Аркадій Стежеринський