Сборник исторических статей о Чернигове
Як 99 років тому Чернігів святкував своє 1000-ліття
"Я не знаю города в Русской земле, кроме Києва, где сохранилось бы так много древностей, высоковажных в научном отношении для познания истории Русского народа, как в городе Чернигове и его окрестностях", - саме так висловив своє ставлення до нашого міста видатний археолог позаминулого століття, професор Дмитро Якович Самоквасов у своїй промові на урочистому ювілейному засіданні 14-го Загальноросійського Археологічного з'їзду, присвяченого тисячолітньому ювілею першої згадки про Чернігів у вітчизняних літописах. Як відомо, Чернігів одне з найдавніших міст Давньоруської держави. За матеріалами археологічних досліджень зараз ми достоменно знаємо, що виникло воно приблизно в останній чверті VII століття нової ери і вже на початку X ст. перетворилося на центр величезної Чернігово-Сіверської землі.
Перша відома нам писемна згадка про Чернігів пов'язана з вдалою військовою акцією київського князя Олега проти Візантійської імперії, яка відбулася у 907 році. Переможена Візантія вимушена була сплатити данину тим руським містам, чиї дружини брали участь в означених військових діях. Перераховуючи їх назви, літописець ставить Чернігів на друге місце після Києва, що красномовно вказує на його важливе військове та політичне значення.
На цій підставі 907 рік довгий час вважався єдиною відправною точкою, від якої нараховували вік нашого міста. Тому цілком зрозуміло, що з самого початку XX століття освічена частина чернігівської громади перебувала у стані очікування славетної події.
Ініціатором святкування, як і повинно було статися, стала чернігівська міська влада. Але відзначити ювілей у 1907 році не вдалося у зв'язку з тим, що головним заходом урочистостей передбачався саме Чотирнадцятий Археологічний з'їзд, на підготовку якого був потрібен значний час. До того ж, не всі історики та археологи Російської імперії підтримували думку, що проводити його треба саме у Чернігові.
Нарешті всі проблеми були улагоджені. Святкування 1000-ліття Чернігова розпочалося 5 січня 1908 року урочистим засіданням з'їзду, участь у якому брав 281 дослідник від 68 наукових установ, учбових закладів та добровільних товариств з усієї країни. Професори Завітневіч, Самоквасов та Довнар-Запольський надали загальну картину історичного минулого Сіверщини взагалі та самого Чернігова зокрема. Останній, до речі, поставив його на одну сходинку з Києвом та Великим Новгородом.
Усього відбулося 28 засідань, на яких заслухано 85 доповідей, що висвітлювали питання археології, етнографії, писемності та стародавньої архітектури. Були на з'їзді й зарубіжні гості. Під час святкувань діяла дуже цікава виставка старожитностей, на базі якої планувалося створити у майбутньому міський історичний музей.
Головні події відбувалися 6-го січня. Спочатку в церквах міста пройшли святкові богослужіння. Після їх закінчення на Соборній площі (біля Спаського собору на Валу) відбувся військовій парад 167 Острожського полку, за яким із задоволенням спостерігали майже всі жителі міста.
У 4-ій годині опівдні відкрилося урочисте засідання Чернігівської Думи під головуванням міського голови А.В. Верзилова, до речі, теж активного дослідника місцевої історії, який після офіційних привітань оголосив декілька, виданих з приводу ювілею, постанов. Найважливішими з них стали рішення місцевої влади відносно зведення Міського Народного Будинку, в якому планувалося розмістити театр, бібліотеку і музей, та звільнення бідних жителів Чернігова від сплати боргів з орендної платні.
На завершення було влаштоване народне гуляння з ілюмінацією та святковий раут у будинку Дворянських зібрань, який пройшов дуже весело.
В. РУДЕНОК