Авторитет європейського масштабу - Ілля Васильович Буяльський

У долі - широкі шляхи

Пам'ятник на могилі Буяльського із таким написом: Доктор медициниы и хирургии Илья ВАСИЛЬЕВИЧ БУЯЛЬСКИЙ Родился 26 июия 1789 годаскончался 8 декабря 1866 года)

    У 1833 р. після відставки проф. П.А. Загорського в академії не знайшлося достойнішого за І.В.Буяльського претендента на посаду завідувача кафедри, тим більше що йому на той час уже було присвоєно звання ординарного професора. Коли хворів проф. Загорський, він успішно читав за нього лекції, проводив заняття зі студентами. Водночас упродовж 12 років (1829-1841 рр.) він одночасно керував Петербурзьким "заводом військово-лікарських заготовлень", а також сконструював багато медичних інструментів, хірургічних наборів, зокрема набір інструментів для перев'язування судин, шприци для переливання крові, тощо. Багато докладалося зусиль до удосконалення інструментів. Багаторічна діяльність Буяльського керівником заводу сприяла розвитку хірургії і ставила медичну промисловість Російської імперії у незалежність від іноземного впливу. Після Буяльського керівником заводу призначений М.П. Пирогов.
    Віртуозність хірурга-оператора і тонка майстерність клініциста широко популяризувалася серед дворянства, Царської сім'ї і простого люду Петербурга, а тому І.В.Буяльського призначають хірургом-консультантом в Петербурзькій лікарні Св. Марії Магдалини (1831), оператором Царськосільського ліцею (1833), головним лікарем усіх кадетських корпусів (1835).
    За досягнуті успіхи в галузі анатомії та хірургії конференція Петербурзької медико-хірургічної академії обрала І.В.Буяльського своїм академіком (1842).
    У 1844 р. виповнилося 30 років педагогічної та наукової діяльності заслуженого професора, академіка І.В.Буяльського в медико-хірургічній академії. Людину в повному розквіті творчих сил у віці 55 років, відправляють у відставку, хоча за ним зберігають звання почесного члена академії.
    Пішовши у відставку, І.В.Буяльський продовжує працювати в Академії мистецтв, до скону не залишає лікарської діяльності.
    Життя і всі сфери діяльності І.В.Буяльського вкладається у прекрасно поєднаний зміст крилатих латинських виразів "VIVERE EST MILITARE" (жити - значить боротись) і " VIVERE EST COGIRATE" (жити - значить мислити). Те, що йому траплялось на життєвій дорозі, він достойно ніс, боровся і виборював, працював і досягав, чому й у сучасників, і в поколінь стоїть на повен зріст. Крім громадського і службового визнання, І.В.Буяльський був прекрасним сім'янином. Всі життєві радощі й тривоги ділив з вірною дружиною Марією Петрівною, уродженою Дросард. З коханою дружиною Ілля Васильович прожив "23 роки 8 місяців і 6 днів", про що власноруч записав у своєму "Місяцеслові". Портрет М.П. Буяльської, написаний А.Є.Єгоровим, так як і портрет Іллі Васильовича, написаний Теребеньовим, зберігаються в Російському музеї в Петербурзі. Вони мали шестеро дітей - три сестри (Олександра, Софія і Марія) і три брати (Олексій, Василь і Петро). Крім того, двоє старших дітей померли ще немовлятами.
    Прожив Ілля Васильович Буяльський 77 років. Він стверджував що людина наділена довгим життям і здоров'я потрібно шукати не в "ретортах, колбах і травах, а в помірному і "статечному житті".
    Пішов у вічність талановитий учений, заслужений професор, популярний хірург І.В.Буяльський 20 грудня 1866 р. Похований на Великоохтинському цвинтарі. Поховали І.В.Буяльського поруч із любимою дружиною. У Петербурзі на могилі стоїть скромний чорний пам'ятник із таким написом:
    Доктор медициниы и хирургии
    Илья ВАСИЛЬЕВИЧ БУЯЛЬСКИЙ
    Родился 26 июия 1789 года,
    скончался 8 декабря 1866 года

Версия для печати