Сторінки музичної освіти Чернігівщини

Театральна та музично-просвітницька діяльність громадських об'єднань Чернігівщини у другій половині XIX на початку XX століття

    Чернігівське музично-драматичне товариство розгортало свою діяльність у таких напрямках:
    1) підготовка та постановка драматичних п'єс;
    2) проведення концертів, літературно-музичних вечорів як власними силами так і шляхом залучення різноманітних гастролюючих музикантів;
    3) постановка оперних спектаклів; 4) організація музичної освіти шляхом відкриття при товаристві музичних класів. Зокрема, організацією музичної освіти товариство розпочали займатися у 1887 р.
    Підкреслимо, якщо організація концертів, літературно-музичних вечорів, драматичних вистав були традиційними формами роботи товариства, то постановка оперних спектаклів, яку розпочало товариство у 1895 р., підносила діяльність аматорського об'єднання на новий якісний шабель.
    Зрозуміло, опера, як синтетичний вид музичного та драматичного мистецтва, вимагає для свого втіленняяк мінімумнаявності трьох головних формо-творчих компонентів: симфонічного оркестру, оперного хору та відповідного ансамблю солістів, без яких оперні постановки просто неможливі.
    Виходячи з цього, природньо виникає наступне запитання, - на які творчі сили спиралося в своїй діяльності Чернігівське музично-драматичне товариство?
    Розглянемо їх у такій послідовності: симфонічний оркестр хор солісти-вокалісти.
    1) Діяльність симфонічного оркестру Чернігівського музично-драматичного товариства кінця XIX початку XX ст. тісно пов'язана з іменами двох диригентів: О.Л. Горелова та К.В. Сорокіна. Диригент і композитор Горелов О.Л. походив з Чернігівщини.
    Після закінчення в 1893 р. Московського університету та Московської консерваторії (по класу гобоя у Ф. Лінднера, з музично-теоретичних дисциплін у М. Кашкіна, К. Альбрехта та А. Аренського) приїздить до Чернігова де розгортає активну диригентську та композиторську діяльність.
    Великі диригентські можливості Горелова засвідчують яскраві факти його творчої біографії.
    Зокрема саме О.Л. Горелов здійснив унікальний творчий проект, виконавши в вересні 1902 року в Петербурзі шосту патетичну симфонію П.І. Чайковського симфонічним оркестром в кількості 615 музикантів.
    Характеризуючи склад цього оркестру, необхідно вказати на те, що лише струнна група нараховувала 108 перших скрипок 85 других 60 альтів 60 віолончелей та 44 контрабаси. Петербурзький мистецький журнал "Театр и искусство" наводить про цей концерт наступні факти: "оркестр производил впечатление целого водопада.
    Словно могучая волна катилась со сцены вниз и журча разбивалась у первых рядов... отдельные группы инструментов были распределены умело и ровно. Успех симфонии был большой, г. Горелов получил два венка". До речі, право диригувати таким грандіозним симфонічним оркестром Горелов отримав у результаті таємного голосування музикантів оркестру (більшістю в 438 голосів), що є, по суті додатковим свідченням його високого професіоналізму.
    Диригентській манері Горелова було властиве максимально-повне оволодіння оркестровою партитурою твору та глибоке проникнення в творчий задум композитораточні і своєчасні покази моментів вступу кожного інструменту, досягнення врівноваженого звукового ансамблю між різними оркестровими групами. В чернігівській період своєї творчої біографії (1893-1899 рр.) він вів активну як концертну так і композиторську діяльність.
    Показовий щодо останнього був концерт, який відбувався 2 лютого 1897 р. в концертному залі Дворянських зібрань. Концерт повністю складався з творів автора. Зокрема було виконано "українську симфонію", уривки з єдиної опери композитора "Вій" та оперети "Добрі сусіди"музичні картини під спільною назвою "Весна" та вальс-фантазію для симфонічного оркестру.
    Побіжно вкажемо на те, що в чернігівському музично-драматичному товаристві Горелов керував симфонічним оркестром у кількості 30 чоловік та хором в 36 співаків (підкреслено нами). Після від'їзду композитора і диригента Горелова з Чернігова симфонічну справу продовжив К.В. Сорокінякий після невеликої перерви відновив проведення "симфонических собраний членов Черниговского музыкально-драматического кружка". Коло творчих інтересів Сорокіна було досить широким. У концертах звучали симфонії Гайдна, Моцарта, Бетховена симфонічні та вокально-симфонічні твори Чайковського, Бородіна, Гріга, Рубінштейна, Лисенка, інших композиторів.
    Творчій манері диригента Сорокіна було властиве поєднання творів класичної спадщини з музикою сучасних авторів.

Версия для печати