Старый Чернигов - сборник статей

ТАЄМНИЦЯ ЧОРНОЇ МОГИЛИ Розкопки кургану Дмитром Самоквасовим
Чорна могила, яка і сьогодні височить біля стародавнього Єлецького монастиря, завжди вважалася найвідомішим та найзагадковішим з усіх чернігівських курганів. Ця велетенська земляна піраміда, на спорудження якої було використано близько 6 тис. кубометрів грунту, має висоту понад 10 метрів і близько 170 метрів в окружності. Вперше згадується у літописі ще у 1147 році. Позначена вона і на найстарішому з відомих планів міста, так званому "Абрисе Черниговском", складеному за три роки до Полтавської битви.

За відомою кожному місцевому мешканцю стародавньою легендою, у кургані нібито був похований засновник Чернігова - князь Чорний, на честь якого і було назване наше місто. Щоб підтвердити чи спростувати цю легенду, треба було розкопати Чорну могилу. Саме це і вирішив зробити Дмитро Якович САМОКВАСОВ.
Грандіозні за обсягом розкопки були розпочаті у 1873 році і тривали понад три місяці. Причому досліднику довелося на власні кошти наймати землекопівяких щодня працювало на кургані від 15-ти до 20-ти чоловік.

Результати розкопок перевершили всі сподівання. Чорна могила виявилася найбагатшим похованням у всьому Середньому Придніпров'ї. Небіжчиків, яких, виходячи з характеру та розміщення знахідок, було три, спалили у спеціально зведеній дерев'яній споруді на великому вогнищі, розташованому на насипу висотою близько 1,5 метри.

Посередині знаходився дорослий воїн, праворуч від нього - воін-юнак, ліворуч - жінка. Поруч були покладені два осідланих коня. Чоловіків спалили у багатому військовому вбранні разом зі зброєю - двома мечами, шаблею, десятьма списами, сокирою та п'ятьма ножами. Жінку супроводжували коштовні прикраси, десять серпів, кістки корів та биків. Крім того, на вогнищі виявлено багато залишків побутових речей.

     За традицією, після спалення небіжчиків, частина речей була знята з вогнища і
     віднесена у бік, а над ним насипано насип заввишки 7 метрів. На вершині цього насипу, крім вийнятих з вогнища речей, поклали і деякі інші, зокрема великий залізний казан, наповнений баранячими та пташиними кістками, два залізні ножі для жертвоприношення та два ритони - турячих роги для ритуального питва. Саме вони і стали головною знахідкою Самоквасова.

Роги мають різну довжину - 54 та 67 сантиметрів, але обидва однаково оздоблені сріблом навколо гирла та посередині. Особливий інтерес та суперечки фахівців здавна викликає окуття більшого ритона. Талановитий майстер викарбував на ньому загадкову композицію з різноманітних чудовиськ, птахів та людей.
На думку відомого археолога, академіка Бориса РИБАКОВА, це зображення є своєрідною ілюстрацією чернігівської билини про Івана Годиновича, який, засватавши у Чернігові, повіз до себе у Київ красуню Настасію.

Курган Чорної могили

Та ж, на лихо, була вже просватана за Кощія Безсмертного, увійшла з ним у змову, і вони разом прив'язали Івана до дуба, щоб вбити. Але за допомогою казкового птаха, Іван Годинович все-таки перемагає Кощія, карає підступну красуню і живим повертається до Києва.
     Ось така цікава казка. Але і вона не змогла відповісти на запитання - кого все ж таки поховали під цим велетенським насипом і коли сталася ця подія?
    Курган Чорної могили Розібратися допомогли інші знахідки, зроблені під час розкопок Чорної могили.

По-перше це три візантійські монети одна з яких була знайдена на залишках вогнища, а дві - біля зброї та турячих рогів на місті тризни. За каталогом Британського музею, дві монети з насипу відносяться до часів правління імператора Василя Македонянина (867-886 рр.) та його сина Костянтина, який помер у десятирічному віці (869-879 рр.). Монета з вогнища датується періодом царювання Костянтина Сьомого Багрянородного та його сина Романа (945-959 рр.). Таким чином, враховуючи, що поховання було здійснене за поганським обрядом, курган Чорна могила був насипаний не раніше 945-го року і, безумовно, не пізніше хрещення чернігівців у 992 році.

Аналізуючи стан збереженості монет. тобто термін їх знаходження в обігу, академік Рибаков вважав, що курган Чорна могила був насипаний за часів князювання славнозвісного київського князя Святослава Володимировича, тобто у 60-х роках десятого століття. З'ясувавши час створення кургану, перейдемо до іншого питання, тобто, хто ж з чернігівців міг удостоїтися такої пошани співвітчизників після смерті?

Під час розкопок у кургані був знайдений невеличкий бронзовий ідол, якого вважають зображенням варязького бога Тора. Це дає підстави припустити, що похований у Чорній могилі воїн, можливо, навіть князь, мав скандинавські корені. Але все ж таки він не міг бути засновником Чернігова - міста, яке виникло набагато раніше і вже у 907 році було центром величезної Чернігово-Сіверської землі.

Версия для печати