Історія Чернігівщини

А Б В Г Д Є З І К Л М П С Т У Ч Я

Музей Коцюбинского М.М.

Створений у серпні 1934 на матеріалах Чернігівського історичного музею і відкрито для відвідувачів 8.11.1935 в будинку, де жив М.М Коцюбинський з 1898 до 1913. У1919 дружина М.М. Коцюбинського Віра Устимівна, вирушаючи в евакуацію перед наступом денікінців, передала літературний архів письменника до Чернігівського музею українських старожитностей ім. В.В. Тарновського.

У заповіті було застережено, щоб ці реліквії ніколи не вивозилися з Чернігова. Разом з архівом до музею надійшли бібліотека, побутові речі та меблі М.М. Коцюбинського. Все це послужило основою для створення невеликого кутка в музеї. До 15-річчя від дня смерті письменника в археологічному залі музею розгорнуто меморіальну виставку. У 1922 садибу М.М. Коцюбинського було взято на облік органами охорони пам'яток історії і культури.
    Спочатку тут містився дитячий будинок ім. М.М. Коцюбинського, потім клуб металістів, районна бібліотека. 1929 садибу передано історичному музею.
Перша експозиція літературно-меморіального музею була розміщена в трьох кімнатах будинку. На початку Великої Вітчизняної війни 1941-45 матеріали музею евакуйовано до Уфи.

У 1943, після визволення Чернігова від нім.-фашист. загарбників, у будинку письменника розміщався міськком партії і міськвиконком. У червні 1944 поновив роботу музей. У серпні 1958 в одноповерховому п'ятикімнатному дерев'яному будинку, на цегляному фундаменті з підвалом, розташованого в саду, що посадило подружжя Коцюбинських, серед квітів, кленів, старих ялин, відкрито меморіальну квартиру письменника.

У Чернігові, у своїй оселі письменник написав кращі свої твори: "Відьма" (1898), "В путах шайтана" (1899), "По-людському" (1900), "Дорогою ціною", "Лялечка" (обидва - 1901), "На камені", "Цвіт яблуні" (обидва 1902), "З глибини" (1903-04), "Fata morgana" (1903-10), "Сміх", "Він іде" (обидва-1906), "Intermezzo" (1908), "Тіні забутих предків" (1911) та ін.
    У будинку Коцюбинського щопонеділка збиралася демократична інтелігенція. Їх відвідували письменники Б.Д. Грінченко з дружиною Марією Миколаївною, В.І. Cамійленко, М.Ф. Черняковський, Г.О. Коваленко, М.К. Вороний, письменник і художник М.І. Жук та інші. В будинку грав на роялі М.В. Лисенко, відвідав письменника у 1909 шведський вчений-славіст, перекладач творів Коцюбинського Альфред Єнсен.
    З 1911 літературні вечори почали відвідувати юні П.Г. Тичина, В.М. Еллінський (Блакитний), О.О. Соколовський, Г.Г. Верьовка, І. Титович, А. Казка та ін. За рекомендацією Коцюбинського в першій книзі "Літературно-наукового вісника" за 1912 було надруковано вірш Тичини "Ви знаєте, як липа шелестить...". В будинку Коцюбинських відбувалися зустрічі членів револ. гуртків, робітничої та учнівської молоді. У 1905 поліція робила обшук у Коцюбинських, які переховували тут від переслідувань керівника чернігівської с.-д. Організації М.О. Черлюнчакевича і сестру Коцюбинського Ольгу.
    Юнацькі роки провів в будинку майбутній командир Червоного козацтва В.М. Примаков. В цьому будинку 1918 гайдамаки заарештували дружину письменника за революційну діяльність, її дітей. На стіні біля парадного ганку - меморіальна дошка Коцюбинському М.М., Коцюбинському Ю.М. і Примакову В.М.

На території садиби встановлено погруддя Коцюбинського, а також пам'ятник, який раніше був на могилі письменника. Тут знаходиться і перший пам'ятник, який стояв на могилі Л.І Глібова. Поруч з меморіальною садибою 1958 зведено одноповерховий будинок, де було розміщено літературну експозицію. У 1982 завершено будівництво нового триповерхового приміщення, в якому 1983 відкрито доповнену і розширену експозицію (автори проекту архітектори А.Ф. Ігнатенко, Ю.М. Дмитрук, художньої експозиції - художники А.В. Гайдамака, Л.В. Коваленко, монументально-декоративної експозиції на теми творів письменника - художники В.Ф. Задорожний, Б.І . Плаксій, скульптура головного фасаду - скульптор Ф.А. Коцюбинський).
    У меморіальному будинку письменника відтворено обстановку, якою вона була за його життя, що дає уявлення про життя письменника і його родини, уподобання і творчу роботу, про зв'язки М.М. Коцюбинського з прогресивними діячами культури, його роль як вихователя літературної молоді. Експонати літературної експозиції відображають епоху, в яку жив і творив М.М Коцюбинський, його життєвий і творчий шлях, його дружбу з Горьким та іншими діячими російської та української культури, утвердження і розвиток традицій великого майстра худ. Слова в українській літературі.

Фонди музею нараховують понад 18,5 тис. одиниць зберігання (рукописи і чернетки творів письменника, записні книжки, листування, конспекти і плани творів, особиста бібліотека). Тут зібрано 690 листів Коцюбинського, у т.ч. до М. Горького, І.С. Нечуя-Левицького, В.С. Стефаника, Н.І. Кобринської, В.М.Гнатюка і його дружини. Зберігаються 1465 листів до М.М Коцюбинського від І.Я. Франка, М.В. Лисенка, М.П. Старицького, І.С. Нечуя-Левицького, В.М. Гнатюка, В. Стефаника, Лесі Українки, Панаса Мирного, В. Вересаєва та інших, численні фото з дарчими написами.

Особиста бібліотека Коцюбинського налічує 1536 книг. Серед них - твори письменника, видані за його життя, понад 200 книг з дарчими написами І. Франка, Максима Горького, В. Короленка, Панаса Мирного та ін. письменників, друзів, видавців.

Тут же - твори класиків укр., рос., літератури та західноєвроп. літератур, етнографічні збірники, періодична література, яку передплачував Коцюбинський та одержував замість гонорарів за свої твори. У музеї зібрані ілюстрації до творів М.М. Коцюбинського укр. художників І.С. Їжакевича, В.І. Касіяна, С.Т. Адамовича, К.О. Крилова, І.Н. Філонова, Г.В. Якутовича, М.А. Стороженка, С.Бутника, О.Г. Данченка, М.Маринюка, Б.З. Шаца та ін., роботи скульпторів Є.В. Дзиндри, П.Ф. Мовчуна, художників Ю. Барановського, В.І. Одайника, В.І. Забашти, В.В. Кушніра, В.М. Савіна, П.Сахра, Л.Н. Стиля та ін. У фондах зберігаються також архівні матеріали письменників: І.Я. Франка, О.Ю. Кобилянської, Н.І. Кобринської, Л.І. Глібова, Л.О. Яновської, П.О. Куліша, І.Г. Крашевського, Д.Л. Мордовія, художника М.І. Жука.

Музей має фонотеку з понад 80 записами, кінотеку, що налічує 13 документ. і 8 худож. фільмів, створених за мотивами творів М.М. Коцюбинського, понад 2000 мікрофільмів. У літературній експозиції музею представлені фотографії Коцюбинського, письменників-попередників та сучасників, копії рукописів, жандармських справ на письменника та висновків цензури про його творчість.

У залах музею - картини та малюнки художників-сучасників Коцюбинського, його знайомих: Г. Коваленка, Івана і Степана Бутників, М. Жука, В. Зенченка. Експонуються прижиттєві та сучасні видання творів Коцюбинського.
    Експозицію прикрашають старовинні меблі, речі декоративно-ужиткового мистецтва: рушники, різьблені прикраси тощо. У розділі "Письменник і сучасність" подані матеріали про екранізацію та інсценізацію творів Коцюбинського: сценарії, афіші, кадри з фільмів, сцени спектаклів. Структурно в музеї функціонують чотири відділи: фондів, меморіальної експозиції, літературної експозиції, науково-освітньої роботи.

Музей надає метод. і практичну допомогу літературно-меморіальним музеям чи кімнатам області у розробленні тематично-експозиційних планів, створенні експозицій, підготовці лекцій-екскурсій та екскурсоводів на громадських засадах.

Значна методична допомога надається вчителям мови і літератури у вивченні творчості М.М. Коцюбинського в загальноосвітніх школах і профтехучилищах. Разом з органами народної освіти, за участю широкої учительської громадськості розроблені комплексні програми. В експозиційних залах проводяться екскурсії, які супроводжуються демонструванням фондових матеріалів, документ. та уривків з художніх фільмів. Традиційно відбуваються літературні "суботи" М.М Коцюбинського, дитячі літературні ранки, присвячені дню народження письменника з участю літераторі Чернігівщини. 
 

Музей художній

Заснований 1983 на базі художнього відділу Чернігівського історичного музею. Експозиція має відділи західноєвропейського мистецтва 16-19 ст., укр. та рос. мистецтва кінця 17-початку 20ст. музей займає колишній будинок Чернігівської жіночої гімназії.

Розташований на території давнього Дитинця, корисна площа будинку близько 4 тис. м. квадр. В основу експозиції покладено частину художніх фондів Чернігівського історичного музею (бл. 4 тис. експонатів), придбаних у повоєнні роки. Західноєвропейське мистецтво представляють полотна Фендрика Тер-Брюгенна "Концерт" (1626), Якоба Роса "Виховання Амура" (1683), Мікелє Ск'явоне "Коронування Есфірі" (18 ст.), Юбера Робера "Краєвид з руїнами" (18ст.), Жана Луї Мейссоньє "Шанувальник живопису", Карла Христиана Форгеля "Анна Болейн", Йогана Рауха "Неаполітанська затока" (всі 19 ст.), твори невідомих майстрів живопису Італії, Голландії, Фландрії, Франції, Німеччини та ін. країн Західної Європи.

Серед творів українського мистецтва 17-19 ст. - іконопис, народна укр. картина, портретні, жанрові та пейзажні твори, що були виконані на Чернігівщині, або зберігалися в приватних збірках колекціонерів, зокрема портрет В.К. Дуніна-Борковського, парні портрети Олени та Ганта Галаганів, портрети С.Дараган, В.Гудовича та ін., виконані невідомими митцями кін. 17-18 ст. Представлені твори рос. майстрів 19 ст. - К.С.Павлова, І.І. Соколова, О.Я. Волоскова, Л.Ф. Лагоріо, М.К. Клода, М.А. Антокольського та ін.

У музеї експонуються роботи сучасних укр. митців М.С. Самокиша, В.М. Конашевича, З.М. Віленського та Й.Й. Бокшая, А.А. Коцки, О.М. Лопухова, Т.Н. Яблонської, В.І. Агібалова, В.І. Зноби, Е.П. Миська, О.Ф. Фіщенка, А.В. Чебикіна, І.Г. Аполлонова, Л.Є. Жоголь, М.І. Денисенка, Т.В. Мороз, твори чернігівських художників А.М. Мордовія, А.Н. Шкурка, М.С. Прокопюка, В.В. Ємця, В.І. Грубчанінова та багатьох ін. Чернігівський художній музей займається збиранням, науково-дослідницького, експозиційного діяльністю. 

Могила Коцюбинскої-Дейші (дружини письменника)

   Дейша Віра Устимівна (1863-1921) походила з м. Ржева Тверської губернії. Вчбилась на Бестужевських курсах в Петербурзі. Тут вона була пов'язана з народницькою організацією. Після закінчення курсів вчителювала в Чернігівському єпархіальному училищі (викладала математику і франц. мову), потім працювала бібліотекарем місцевої громадської бібліотеки. У 1893 на вимогу Варшавського жандарм. управління В.У.
   Дейшу заарештували за зв'язки з ув'язненим у Варшаві колишнім чернігівським семінаристом Ф. Свидерським, автором популярної брошури "Труд і капітал". Кілька місяців перебувала в ув'язненні у Варшавській цитаделі, а згодом її вислали в Чернігів під поліцейський нагляд. У січні 1896 одружилася з М.М Коцюбинським. Працювала в губернському земстві та земському статистичному бюро, брала участь (до 1908) в діяльності Чернігівського товариства "Просвіта". Написала ряд статей, надрукованих в галицькій пресі. У фондах Коцюбинського музею у Чернігові зберігається листування В.У. Дейші і письменника, виписка з жандармської справи №874 за 1893 про її діяльність в антиурядовому гуртку, журнал "Народ", в якому вийшла стаття про її арешт та ін.
   Померла у Чернігові, похована поряд з могилою М.М Коцюбинського на Болдиних горах 

А Б В Г Д Є З І К Л М П С Т У Ч Я