із циклу: Бикотеки. "Паті хауз"

На день закоханих, ми святкували з запізненням в 5ть днів день народження любої подружки Юлі Тетрісс. І от, після хортиця-сік-суші-бурбон коктейлю, вирішили тьопати в який-небудь естетико-культурний заклад трясти кістяками.
Щоб визначитись з місцем, де провести вечір, на сьггодні (нарешті!) вже не обов”язково роз”їзжати по клубам і шукати де краще. Достатньо мати пару друзів, у яких аська на телефоні і мати і-нет, щоб зайти на який небудь сайт з новинами, кращий варіант – глямурна „геометрія”.

Головними характеристиками гарної вечірки є наявність цікавих діджеїв і кількість знайомих людей, що натиснули „я піду”. Як не дивно, цим закладом виявився не попсове „Лімо”, а ще більш тупіший (як виявилось потім) заклад – „Хауз паті”.

Це була вже друга вечірка цьгого закладу і покищо знайшлись люди, що піймались на новизну і бажання „пасарєть сваімі глазамі шо да как!”. Ми теж повелись на це....

Згодом виявилось, що це був один з кращих виборів цього вечора, бо люди їхали з інших клубів саме сюди...

Про заклад...
При вході порадувала мінімальна кількість людей на гардеробі (кажуть в „Світлофорі” цього вечора черги як за горілкою в совкє були...).

далі – вхід 40 грн. ...блін(.. ще й всліпу платити...ех....заплатили)))

далі йдемо в підвал... блін оце так тупняк спускатись в бувшу кімнату персоналу....

саме приміщення має дуже низьку стелю (підвал жеж!), але здається дуже довгим...

я вириваюсь і думаю пройтись-подивитись що і як... аж тут...ЙОПТЬ...дзеркало! і приміщення виявлається довжиною метрів в 10 і шириною десь в 4....трішки довше ніж моя кімната!

Єдине, що сподобалось – це кімнатка-конференц-зала для паління, де мона трішки перепочити від гулу, і в якій є ще дві підсопки, в яких без паліва мона усамотнитись ;)

Висновок: в яке б „порожнє” місце виб не пішли гуляти, головне – мати з собою гарних друзів, які розкачають навіть під тупе електронне гупання :) (Паша і Ден не ображайтесь, але грало найпорожніше з того, щоб ви могли грати....)