Не блог, а типа обЪявление, может кому будет интересно попробовать свои силы)))
Спешу сообщить, что 18 октября 2008 года состоится Первый тур Всеукраинского синхронного турнира по игре "Что? Где? Когда?" !
Место проведения - лицей №32 (играющие не один год точно должны помнить, где это - там играли неоднократно).
Для тех же, кто будет добираться впервые (а особенно иногородние команды) - маршрут.
Ехать любым транспортным средством (автобусы 24, 20, троллейбусы 4, 3, 2, маршрутки 7, 27, 30, 31, 33, 37, 42) до остановки "готель Градецкий", перейти дорогу в сторону магазина "Лагрос", пройти в арку или рядом с ним и там увидите неподалёку эту самую школу!
Напоминаю, что начало игры - 11,30, просьба сильно не задерживаться!
Эмиссар, привозящий вопросы и проводящий игру - представитель Лиги Украинских клубов "ЧГК" Костя Науменко, город Киев.
Игровой взнос с команды (установлен с этого года Правлением ЛУК) - 15 (пятнадцать) гривен!!!
С уважением,
Валера Семенец, капитан команды "Киевская Русь", тренер "Клуба Интеллектуальной Молодёжи".

 
Вісім днів – багато це чи мало? У кожної людини може бути (і буде) своя точка зору. А от у півсотні молодих і активних представників майже 20 громадських організацій, які взяли участь у третьому Міжнародному молодіжному таборі «Перехрестя – 2008», точка зору одна – дуже мало!

Третій рік підряд літо не завершується початком вересня! Відділ у справах сім‘ї та молоді міської ради із допомогою найкращих, найактивніших громадських організацій міста Чернігова зміг підтримати літні сонячні промінці в очах молоді протягом перших днів осені. Саме в цей період на «Перехресті» молодіжних надій, сподівань та вражень зібралися представники України, Росії та Білорусі (попередньо пройшовши відбір із великого числа бажаючих) Для чого? Для спілкування, навчання, обміну досвідом! І просто для того, щоби дати відчути всім навколо – молодь у нас найкраща! В той час, як багато песимістів в різних засобах інформації сумно констатують про падіння моралі у сучасної молоді (на жаль, нічого не пропонуючи), учасники молодіжного табору доводили протилежне!

Більше тижня веселе завзяття та гамірна активність «перехресників» не давала спокою навколишньому лісу та персоналу оздоровчого табору «Електронік» (саме тут і проводився «активітет»). Та що там ліс! Сусіднє село Снов’янка відчула на собі всю енергію та позитив хлопців і дівчат, які під час проведення заходів виходили до місцевих жителів і допомагали у осінніх городніх роботах (копали картоплю, годували поросят, доїли корів, прибирали подвір’я тощо) – і все це у рамках «Волонтерського квесту»!

Ранкова програма – тренінги, семінари, майстер-класи, обмін досвідом, післяобідня пора – рольові та ділові ігри, «квести», спортивні та туристичні естафети, після вечері – розважальні програми (КВН, конкурси пар, «Анти-міс») – ніби дуже насичена програма? А от і ні, навіть вночі учасники не спали, беручи участь у нічних пригодах, пошуках квітки папороті, до ранку засиджуючись біля вогнища під ліричні пісні та вірші. Дуже велика розкіш людського спілкування, щоби витрачати години під час звичайного сну!» - слова одного із учасників. Навчаючись писати проекти та захищати їх, граючись у «Бюрократію», проходячи тренінги із написання прес-релізів, працевлаштування, отримуючи знання із основ економіки, фандрайзингу, волонтерства – втілювали знання на практиці у вигляді виконання завдань, дуже обмежених у просторі і часі. І довели, що будь яке завдання нинішній молоді – не проблема для втілення, навіть якщо для виконання треба прокинутися у 2 години ночі і доповісти про виконання о 4 ранку!

І найголовніше! Серед учасників табору неможливо було розрізнити – хто тут росіянин, хто білорус, хто українець! Палаючі очі, дружній настрій, радість і завзяття навіть під час виборів молодіжного мера не дали проникнути у виборчий процес політичним негараздам, «чорному піару» та ворожнечі (хоча організатори намагалися провокувати критичні ситуації). І процедура голосування завершилась дружніми оплесками (без образ і заперечень) на честь мера молодіжного табору – Олени Гладких!

Процедура роз’їзду по домам довела, що «Перехрестя» вдалося і буде мати продовження. Фото на згадку, обмін адресами, номерами телефонів і – сльози. Погані люди не плачуть, коли їдуть від Друзів. Та і Друзів у них не буває…

Команда відділу у справах сім‘ї та молоді міської ради щиро дякує молодим волонтерам, які допомогли у організації та проведенні табору «Перехрестя – 2008», об’єднанню громадян «Міська рятувальна служба «SOS» і особисто Анатолію АНТІШКО, а також єдиному меценату, що відгукнувся на прохання про допомогу у проведенні заходу – компанії «Союз».