Чернігівщина після Майдану: виклики і перспективи.

Ось так це дійство було анонсоване:
Чернігівщина після Майдану: виклики і перспективи.
З 10 до 15 години 14 червня у Чернігові в Навчально-методичному центрі профспілок (вул. Шевченка 105- а) буде проведено зустріч, де обговорюватиметься проблематика роботи місцевих громад після майданівських подій: Що змінилось? Що варто змінити? Над чим працювати?
Учасниками круглого столу ми бачимо лідерів громадських об’єднань, активістів, представників бізнес середовища, працівників державних адміністрацій та муніципалітетів, а також журналістів з районних центрів Чернігівської області.
Думки зібрані під час круглого столу стануть основою для проведення планування, яке заплановане через 1-2 тижні після завершення круглого стола.
Загалом у рамках даного проекту буде проведено ряд заходів для того, щоб проаналізувати та переосмислити значення громадських ініціатив у процесі змін в нашій країні, допомогти місцевим організаціям та ініціативним групам ефективніше працювати у своїх середовищах, а також, ряд заходів спрямованих на інтенсифікацію контактів та комунікації між представниками громадянського суспільства із різних регіонів
Заходи відбуватимуться в рамках проекту «Виклики після Євромайдану - громадський сектор в дії», організаторами якого є: Громадький Сектор Євромайдану, Фонд Освіта для Демократії (Варшава, Польща), Мережа «Громадські Ініціативи України» та Товариство Лева (Львів), місцевий партнер – Чернігівський освітній центр «Ініціатива» та Спілка Української молоді в Україні


Спочатку вирішив для себе оцінити адекватність події сьогоднішнім викликам а вже потім приймати рішення про доцільність запису і його оприлюднення. Прийшов до висновку що щось живе все-таки присутнє і почав записувати. Але куди будуть спрямовані зусилля спільноти? На наведення порядку в Україні і забезпечення її розвитку? Чи на написання програми для отримання грантів? Тобто, що є головною метою - успішне майбутнє країни чи пара долярів грантівського заробітку?
Що ж, побачимо по результатах. Але заключні слова Павла Пущенка (останні хвилини відео) дають підстави думати про другий варіант.

До речі про адекватність і неадекватність. Ось, для порівняння, коментар зав відділом Менської РДА (і одночасно підлеглої Андрія Подорвана з ОДА) Валентини Оліфіренко:

"Я зрозуміла, крім словесного поносу від тебе не дочекаєшся. Конкретики від тебе нема ніякої, бо малувато ума. Пора б уже вивчити і розрізняти 2 поняття, що таке “інститути громадянського суспільства” і “інститути державного управління”. За своє життя ти не очолив жодної районної політичної партії, жодної громадської організації, бо ти не є лідер. Так примазанець до когось. Зараз чоловіки захищають Україну, а ти, який вклад зробив?"

Ну про що тут говорити? Про нерозуміння Подорваном і його підлеглими, що очолювання є дикістю найбільш відсталих країн на зразок Росії? Що сучасний світ об'єднується навколо спільних цінностей а не вождів?