Лідери і закони.

SARDANAPAL намагається знайти пояснення, багато інших же воліють лаятися. Що тут сказати? Хіба що згадати східну приказку про те, що якби криком, а в даному випадку лайкою, можна було будувати, то візлюк жив би в хоромах. Ну, то таке, шакали виють, караван іде.

Отже, проаналізуємо черговий цікавий коментар від SARDANAPAL-а.

SARDANAPAL 12 Мая 2013 г. (14:09)
Необходим новый лидер, таковых среди нынешней власти нет ни одного. Упаси Господи от подобия Юща или чего-то в этом роде. Среди оппозиции таковых я тоже не вижу. Был Кирпа, его убили, говорить о Кличко, Яценюке, Луценко как о лидерах страны - сумасшествие. Тимошенко? Ну это смешно. Тягнибок - фигура вполне подходящая, но людей пугает его излишний национализм (он сейчас и сам понимает, что иногда перегибает палку). Может быть Порошенко или Соболев? Не знаю. Зато знаю точно одно, до тех пор пока в стране при решении экономических вопросов зазвучат стоны о политике, культуре, религии, национальные вопросы, толку не будет. Частичная национализация - а почему бы и нет? Люстрация - вполне допускаю, но без национального признака.
Вот и вышла такая хрень - национальный неукраинский лидер с категоричностью Тягнибока и лозунгами Симоненко. Сам рассмеялся.

В цьому коментарі поєднуються два різних підходи до суспільного устрою, котрі протирічать один одному.

Перший: "Необходим новый лидер".
Тобто, мова йде про те, що хтось, тобто лідер, має навести в Україні порядок. Що ж. порядок кращий безладу. І лідер може його навести.
Але яким чином? Тут відповідь однозначна - таким, котрий корисний йому особисто. Чому? А навіщо йому наводити порядок в інтересах інших людей? От сьогодні лідер Янукович. Скажіть, хтось про нього турбується, хтось проводить акції під гаслом: "Потурбуймося про нашого лідера і купимо йому ще одне Межигір'я!" ? Ні, навпаки, багато хто і те б відняв! То чому лідер має турбувтися про інших, яка в нього до того мотивація?

Тобто, якщо лідер, то при такому суспільному устрої всі мають турбуватися про благо лідера, а лідер про всіх лише в тій мірі, в котрій вони йому особисто корисні.

Протиріччя. Але що ми бачимо? SARDANAPAL починає висувати умови до якостей лідера! Ну і навіщо лідеру потрібно, щоб йому хтось щось вказував? Таким розумникам місце в концтаборі або на тому світі!

Другий підхід. Якщо вже SARDANAPAL так хоче ставити якісь умови, то йому потрібно відмовитися від ідеї доручити наведення порядку лідеру. Тут або-або. Але як? Схоже, в Україні цього ніхто не знає.
Поясню.
Щоб організувати суспільне життя на основі якихось норм, потрібно ті норми розробити, узгодити між собою і зробити головними в країні. Власне, такий суспільний устрій можна охарактеризувати як "Життя за законами", на відміну від "Життя згідно волі вождя".

Країна хитровикручених. Так, це СРСР і постсовкова Україна. Її суть можна охарактеризувати як: "Давайте доручимо лідеру організувати наше життя згідно корисних всім нам законів!". Звісно, знаходяться і бажаючі це зробити лідери. Ну, все як у Буратіно з Лисицею Юлею то Котом Вітею!  Одне тільки: "Базіліо гарант прав Буратіно", чи "Президент гарант Конституції" здатне викликати гомеричний сміх у тих, хто розуміє суть цього знущання над здоровим глуздом!

Висновок: комунізму не буде, вождів, котрі дюають в інтересах загалу, не існує.
Що це означає? Та тільки одне - потрібно ставати громадянами, формулювати норми життя та наймати слуг для технічного забезпечення дотримання тих норм. Але це зовсім інший, виший рівень цивілізаційного розвитку людства. Для суспільства примітивного доступним є лише суспільний устрій оснований на всевладді вождя чи лідера. Саме за такими нормами взаємовідносин організована вовча зграя і колишній сумнозвісний Радянський Союз.