Життя в світі Зла.
6 Февраля 2013 03:32
Просмотров: 2347
Метки:
Метки:
В зла є багато способів маскуватися під добро. Це й засмічення зайвою інформацією, і посилання на авторитетні праці видатних авторитетів, це і маніпулювання пріоритетами, це і зосередження уваги на побічних, емоційних ознаках.
Важливо відмітити, що зло саме по собі не може існувати, воно завжди паразитує за рахунок добра. А що буде, якщо зло знищить все добро і залишиться саме? Та те, що завжди і буває з паразитами – вони починають поїдати самі себе до повного знищення.
Добро завжди думає про розвиток і далекоглядне покращення. Зло - про паразитування і задоволення цієхвилинних потреб.
Як відрізнити добро від зла? Сьогодні порекомендую два способи. Перший – уявіть, що всі так робитимуть. І другий – проаналізуйте віддалені наслідки.
Щоб далеко не ходити, візьмемо для розгляду блогові записи. Ось про американський спосіб мислення – Атлант розправив плечі. Тут дуже чітко показано, до яких наслідків призводить домінування творчих особистостей і заохочення творення. А для порівняння те, до чого призводить паразитична діяльність по відніманню і діленню.
Ось розмова про вбивства, сенс котрих намагаються пояснити якоюсь, позбавленою логіки, людською природою. Насправді, вбивство інших є лише одним з елементів паразитичного способу життя. Прикладом є та сама червоно-коричнева чума, бацили котрої вбивали організаторів виробництва та інтелектуалів, євреїв та священників, морили голодоморами, палили в печах, переселяли та знищували інші народи.
Ось розмова про паразитичну поведінку самця…
Не даремно Радянський Союз іменували Імперією зла. І ось тут, в блогах, те, що здатне принести цієхвилинне задоволення, викликає підтримку, а часто і захоплення загалу. А те, що у більш віддаленому часі призведе до розквіту суспільства і щасливого життя, сприймається як інформаційний непотріб.
Що ж, сьогодні зло продовжує правити свій бал в Україні, знищуючи її вслід за Радянською імперією зла. Намагатися викорінити зло в цьому середовищі зла сенсу немає. Але можна і варто робити інше – показувати суть зла і ті наслідки, до котрих воно веде - всіляка пліснява дуже не любить сонечка і гине на ньому.
Важливо відмітити, що зло саме по собі не може існувати, воно завжди паразитує за рахунок добра. А що буде, якщо зло знищить все добро і залишиться саме? Та те, що завжди і буває з паразитами – вони починають поїдати самі себе до повного знищення.
Добро завжди думає про розвиток і далекоглядне покращення. Зло - про паразитування і задоволення цієхвилинних потреб.
Як відрізнити добро від зла? Сьогодні порекомендую два способи. Перший – уявіть, що всі так робитимуть. І другий – проаналізуйте віддалені наслідки.
Щоб далеко не ходити, візьмемо для розгляду блогові записи. Ось про американський спосіб мислення – Атлант розправив плечі. Тут дуже чітко показано, до яких наслідків призводить домінування творчих особистостей і заохочення творення. А для порівняння те, до чого призводить паразитична діяльність по відніманню і діленню.
Ось розмова про вбивства, сенс котрих намагаються пояснити якоюсь, позбавленою логіки, людською природою. Насправді, вбивство інших є лише одним з елементів паразитичного способу життя. Прикладом є та сама червоно-коричнева чума, бацили котрої вбивали організаторів виробництва та інтелектуалів, євреїв та священників, морили голодоморами, палили в печах, переселяли та знищували інші народи.
Ось розмова про паразитичну поведінку самця…
Не даремно Радянський Союз іменували Імперією зла. І ось тут, в блогах, те, що здатне принести цієхвилинне задоволення, викликає підтримку, а часто і захоплення загалу. А те, що у більш віддаленому часі призведе до розквіту суспільства і щасливого життя, сприймається як інформаційний непотріб.
Що ж, сьогодні зло продовжує правити свій бал в Україні, знищуючи її вслід за Радянською імперією зла. Намагатися викорінити зло в цьому середовищі зла сенсу немає. Але можна і варто робити інше – показувати суть зла і ті наслідки, до котрих воно веде - всіляка пліснява дуже не любить сонечка і гине на ньому.