Інтелектуалам.
В тих, хто спілкується і намагається щось пояснити, можна знайти багато недоліків. Але ті, котрі мовчать, як правило, виявляються одним суцільним недоліком. Ось така, для початку, маленька ода тим відважним, котрі виносять свої думки на загальний розгляд - саме вони роблять світ розумнішим. Якщо ж оприлюднені думки не сприяють покращенню, значить то не думки, то щось інше.
Коментар пані Алли з Колонки редактора.
Filka 14 Ноября 2012 г. (20:15)
публичным домом этот салон называете - вы, я могу его так назвать, кто угодно, а толку? по нашему украинскому законодательству - это салон массажа. его проверяли, еще раз повторюсь, милиция, сбу. а то что на том сайте размещено - нас не должно волновать, если это не волнует милицию. на каких основаниях, например наш рекламный менеджер откажет в рекламе? что он считает - это публичный дом? а ему - на стол документ с разрешением. я, например, в некоторой степени считают публичным домом - наш горсовет, и то чем там мужики занимаются и рядом не стояло, с тем, чем занимаются девочки в данном салоне. но под законам - наш горсовет - не публичный дом, а поважна державна установа.
Пропоную інтелектуалам подумати над ним, чи нічого пані Алла не переплутала? Чи не поставила наслідок поперед причини?
Що таке для нас "наше українське законодавство"? Це щось таке, як закони математики чи фізики - абсолютно вірне й непорушне? Чи те, що ми своєю ж безглуздістю, особливо безглуздим голосуванням під час виборів і створили? А якщо ми їх створили, то чому тоді, незважаючи на їх безглуздість, відносимося до них, як до чогось заслуговуючого на те, з чим потрібно рахуватися, замість того, щоб його змінити в бік вдосконалення чи, хача б, приведення до відповідності мінімальному здоровому глузду?
Коментар пані Алли з Колонки редактора.
Filka 14 Ноября 2012 г. (20:15)
публичным домом этот салон называете - вы, я могу его так назвать, кто угодно, а толку? по нашему украинскому законодательству - это салон массажа. его проверяли, еще раз повторюсь, милиция, сбу. а то что на том сайте размещено - нас не должно волновать, если это не волнует милицию. на каких основаниях, например наш рекламный менеджер откажет в рекламе? что он считает - это публичный дом? а ему - на стол документ с разрешением. я, например, в некоторой степени считают публичным домом - наш горсовет, и то чем там мужики занимаются и рядом не стояло, с тем, чем занимаются девочки в данном салоне. но под законам - наш горсовет - не публичный дом, а поважна державна установа.
Пропоную інтелектуалам подумати над ним, чи нічого пані Алла не переплутала? Чи не поставила наслідок поперед причини?
Що таке для нас "наше українське законодавство"? Це щось таке, як закони математики чи фізики - абсолютно вірне й непорушне? Чи те, що ми своєю ж безглуздістю, особливо безглуздим голосуванням під час виборів і створили? А якщо ми їх створили, то чому тоді, незважаючи на їх безглуздість, відносимося до них, як до чогось заслуговуючого на те, з чим потрібно рахуватися, замість того, щоб його змінити в бік вдосконалення чи, хача б, приведення до відповідності мінімальному здоровому глузду?