Проміжний підсумок і пауза.

Шановне панство, мабуть настав час підвести проміжні підсумки і зробити паузу. Ситуація досягла точки насичення і на сьогодні подальший розвиток практично неможливий – замість конструктивного обговорення відбуватиметься емоційне протистояння. При цьому сама суть проблеми витісняється з поля зору.

Отже, те що ми маємо на сьогодні:
1. Суспільно-політичну систему, основану на наступних засадах. Населення не має знань і вмінь по ефективному управлінню державою. Але всі розуміють, що держава потрібна, і хтось нею повинен управляти. Тому, для державного управління населення обирає посадовців. При цьому обирання відбувається за ознаками, котрі з тим самим управлінням не мають абсолютно нічого спільного.

Не можу собі відмовити в задоволенні навести просто геніальний за своєю суттю коментар користувача BeatlesForever:
«Собственно, что плохого, если автор рванёт в депутаты?
Мне будет гораздо радостнее и легче, если воровать у народа, грабить Украину, дерибанить государственное хозяйство и забывать о пенсионерах будут знакомые, приятные и милые сердцу люди.
Всё равно же кому-то придётся это делать.».

2. Вкрай руйнівний результат діяльності цієї суспільно-політичної системи. Саме з її допомогою було зруйновано Радянський Союз і тепер знищується Україна.

Причина:
Я дуже чітко і конкретно називаю причину: «Цивілізаційний рівень розвитку українців, зокрема в царині суспільних знань і вмінь, нездатен не лише забезпечити розвиток суспільства та держави, а і їх збереження».

Що робити?
Усвідомити викладене вище. Якщо хтось незгоден, то дати інше пояснення і обґрунтувати його. Потім можна буде рухатися далі.

Чому сьогодні неможливо розвивати ситуацію в напрямку покращення?
Тому, що існуюча система для населення України, і зокрема Чернігівщини є звичною, нормальною. Те, що відбувається самознищення, ніхто, здається, і не бачить. Спроба вести мову про стан справ, наштовхується на дуже жорстке несприйняття.

Ось дуже характерний коментар користувача kurt1:
«Не дразнили бы вы его, ребята. Я внимательно ознакомился с его постами, пришёл к определённому выводу. Там серьёзно всё по первичной симптоматике. Честно. ( Если здесь есть узкопрофильные специалисты - они подтвердят). Страшно что человек ведь реально и искренне переживает, точнее - он один в этом уверен. ( лично у меня больше сочувствия (не иронизирую), и лучше бы он этого не прочёл). В среде политиков, среди творческих людей и т.п. это достаточно частое явление, что их и выделяет в общей массе. Социально ( за редким исключением) - не опасно. Опасней для самого индивидума. Вобщем лучше дать человеку высказаться, не ввязываясь в полемику и споры.».

Висновок.
На мій погляд, формулюю обережно і не категорично, ми знаходимося на порозі цивілізаційного переходу від одного культурного рівня до іншого, більш високого. Психологічно для людей це неймовірно складно. Цілком зрозуміло, що практично для всього загалу норми і основи іншої більш високої культури є ненормальністю. Цілком зрозуміло, що нічого, крім роздратування, розмови про норми іншої культури у загалу викликати не можуть.

До редакції.
Я цілком розумію, що мій блог на даному ресурсі нічого крім незадоволення викликати не може. І все ж, я прохав би і керівництво ресурсу, і власника, зберегти його, не видаляти. Навіщо? Можливо хтось замислиться над викладеними в ньому думками і спробує пояснити суть нині діючої суспільно-політичної системи та довести її перспективність – був би за це неймовірно вдячний. А можливо хтось, познайомившись з даним блогм, почне опановувати основи більш високої, демократичної культури, котра в майбутньому стане нормою нашого життя. З свого боку, у вдячність редакції, я обмежу свою активність на даному ресурсі, бо я дуже добре розумію її руйнівну суть для нинішньої української культури, я дуже добре розумію, що своєю активністю можу нанести шкоду популярності ресурсу та відштовхнути ряд читачів від нього.

З повагою, Сергій Трегубенко.