Раби в пошуках рабовласників.

Читаю блог АК-74:
Общественные интересы выше личных... Правильно это или нет, но нас именно так учили.
...
Мы верили в это и так поступали.
...
Потом я увидел говнокомунистов и говнокомсомольцев, которые были приспособленцами и срать хотели на окружающих и общество в целом.
Они и до сих пор считают себя предприимчивыми и эффективными менеджерами...
...
Общественные интересы выше личных... Увы, я так и не смог полностью избавится от этой коммунистической заразы, которую мне привили с самого детства.
Увы...

На зображенні в блозі автора чітко написано: "К борьбе за дело коммунистической партии будь готов!". Можливо автор непомітив цей текст? Так ні, начебто досить великими літерами написано. 

Добре, повіримо що непомітив. Але тоді вже в мене проблеми з зором - де там написано, що на перше місце ставилися суспільні інтереси?

То що ж було насправді? Був злочинний клан, котрий захопив владу і поставив себе над суспільством - комуністична партія з її репресивним державним апаратом. Було звичайнісіньке гвалтування суспільства - диктатура КПРС. Всі представники суспільства, котрі прагнули осмислити і реалізувати свої інтереси в складі політичних партій були просто фізично знищені. Для члена суспільства мати свої інтереси було рівнозначно смерті. Можна було лише одне - рабськи слугувати інтересам злочинного клану і вихваляти його. Особливо цинічним знущанням було те, що згвалтованих змушували те гвалтування називати коханням. Згвалтованих опустили настільки низько, що вони вже навіть і думати не могли про те, що вони і є суспільство, що вони мають природне право і тому можуть мати в цьому світі власні інтереси, осмислювати їх, узгоджувати між собою, проголошувати їх суспільними і на їх основі формувати законодавчу базу та виконавчі механізми.

Скоро 21-річниця Незалежності України. Ось тепер і думаю, скільки ж рабства в собі потрібно мати, щоб до цього часу не вважати себе людиню, основою суспільства, тим, хто має власні інтереси і, узгодивши їх з іншими, формує суспільні інтереси нації?
Раб не може бути вільною самодостатньою людиною, навіть якщо з нього скинути кайдани. Він, як примара, буде ходити світом і шукати рабовласника - Вітю, Юлю чи ще якогось. І нехай той рабовласник пояснить рабу, який його інтерес і що він має робити. І не лише пояснить, а і примусить працювати на сформульований рабовласником для рабів їх інтерес.

Одне тільки дивно - чомусь інколи серед рабовласників деякі виявляються "приспособленцами и срать хотели на окружающих и общество в целом". Справді дивно, чому це рабовласник турбується про своє благо, а не про благо рабів?

Ще більш дивним є те, що такого рабовласника, котрий про рабів турбується більше ніж про себе, ніхто ніколи в світі не бачив. Але раби наполегливі, вони продовжують свій пошук. Льоня виявився поганим рабовласником, Вітя перший також, Вітя другий тим більше. Але ж можна ще спробувати Олежок, Наташок і безліч інших. Колись же має рабам поталанити!