Нація бджіл

Iноді мені здається, що українці – це бджоли. Так, БДЖОЛИ. Думка ця прийшла після півночі без сну, перечитування історичної української хронології і склянки будемо вважати кави. Бджоли. Їх складно перемогти, бо вони, сука, працьовиті, організовані і вперті.

Пригадую комент в мережі якогось адекватного росіянина з часів другого майдану. Дослівно звісно вже не повторю, але він просто був у шоці, спостерігаючи онлайн за подіями на майдані, як українці гуртом, швидко і ефективно зводили барикади, лагодили захісні споруди і готувалися до боротьби. Бджоли – він тоді так і сказав. Нація бджіл.

Так, у нас є гіпертрафоний захват від МЕДУ – достатку, зповнених запасами комор, кілець ковбас, шматів сала. Нація, яка пережила кільканадцять просто жахливих голодів, про які не хочеться ані згадувати старим, ані розповідати молодим. Все це у нас в генетичній пам’ті. Нам треба забити комори, щоб відчути себе відносно спокійно. ВIДНОСНО. Бо звичка бути в постійному тонусі – також наша притаманна риса. Ми на перехресті цивілізацій, і ми нєхера не на розслабоні, як якісь греки, гешпанці чи інші середземноморці. Ми майже всю свою історію знаходимось у фазі війни. Або війни, або руїни. Ну давайте чесно, не пройшло і три роки, як ми до війни звикли. Бо воно нам знайоме і близьке. Бо майже КОЖНЕ ПОКОЛIННЯ УКРАЇНЦIВ ВОЮВАЛО. З внутрішнім або зовнішнім ворогом, але то нам звично.

I ще одну спільну рису я знайшов – бджоли готові захищати свій вулик і вмерти за нього. Без роздумів, без раціонального аналізу і логіки. Просто готові вмерти і все. Готовність до самопожертви – щалена і вражаюча риса наших людей. Я від цього шаленію, якщо чесно. Звідки це, хто нвчив, у крові воно було чи шо? Шевченко зі своїми «Гайдамаками», Шкляр чи хто? Вражає готовність до самопожертви, і водночас неготовніть до більш складних конструкцій громадяньскої участі у розбудові держави. Вражає кількість людей, які готові віддати життя за країну, і розчаровує невелика кількіть людей, які готові стати новими управлінцями, чесними політиками, ефективними розбудовучами нової держави. Люди готові з легкістю вмирати, і не готові брати на себе відповідальність і рятувати свій вулик.

БДЖОЛИ.