"Передайте на проезд"

Чернігів. Зупинка автобуса. Під’їжджає напівпорожня маршрутка, та що по 1,5 грн. По доброті душевній пропускаю жінок та дітей, користуючись цим до салону різво заскакують двоє великовозросних детин років 17-18 і займають місця ззаду.
Заходиш розплачуєшся, стоїш, ідеш.

І тут починається - в напівпорожній маршрутці з задніх місць ті хто найшвидше забігав починають передавати за проїзд. «Молодой человек, передайте, пожалуйста, один. И ещё один. Ой, тут еще один....» І ти бігаєш по маршрутці передаючи, один, і ще один, і ще один, здачу з одного, здачу з другого...І це реально ЗАДОВБУЄ.

Я розумію коли маршрутка переповнена, коли дійсно не зручно пробиратися, але коли напівпорожня, це, блін, вершина наглості по-моєму.

Чому не можна розрахуватися при вході? А да! Тому що інший, хто більш жолобуватий, може проскочити і зайняті козирні місця. Тому більшість, змагаючись в жлобстві, заскакують якнайшвидше, пробігають по салону, займають місця, а потім просять передати за проїзд в тих хто зайшов і одразу розрахувався з водієм.

Може я надто агресивний, але вчора не витримав і сказав все, що я думаю на такий черговий „Передайте на проезд” з задніх сидінь ...