Заява членів "Асоціації хворих на хронічну ниркову недостатність "Нове життя" до прокурора Чернігівської області

Шановний Сергій Сергійовичу, у зв’язку з повідомленням прес-служби прокуратури Чернігівської області про організацію і проведення перевірки додержання законодавства щодо медичного обслуговування, його якості і фінансування у всіх лікарнях області у зв’язку з виступами хворих на хронічну ниркову недостатність з вимогою бюджетного фінансування процедури гемодіалізу в приватній клініці "Фрезеніус Медикал КЕР Україна" навесні цього року, до Вас звертаються члени громадської організації «Асоціація інвалідів хворих на хронічну ниркову недостатність «Нове життя» в особі її керівника Дмитрієнка Сергія Володимировича з проханням надати інформацію про хід та наслідки перевірки. Зі свого боку, ГО «Асоціація «Нове життя» хоче привернути Вашу увагу до наступних фактів.
1. Протягом квітня-травня 2012 року хворі на хронічну ниркову недостатність пацієнти діалізного центру «Фрезеніус» в Чернігові, що належить приватній компанії «Фрезеніус Медікал Кер Україна», були вимушені двічі вчиняти акції протесту для захисту свого права на отримання якісного лікування методом гемодіалізу у спеціальному медичному закладі цієї німецької компанії. Лише тиск з боку хворих людей, інвалідів 1 групи, прискорив виконання чиновниками Чернігівської ДОА та Управлінням охорони здоров’я Чернігівської області Розпорядження президента України від 3 квітня 2012 року щодо врегулювання ситуації навколо іноземного інвестора, який забезпечує лікування методом гемодіалізу в Чернігівській області.
Звернемо увагу на те, що центр «Фрезеніус» був створений у Чернігові компанією «Фрезеніус Медікал Кер» за сприяння Черніговської обласної адміністрації. На прохання Чернігівської ДОА будівництво велося прискореними темпами, що дозволило завершити його за півроку, тоді як за нормальних умов, з дотриманням необхідних умов технологічного процесу, подібний заклад будується 1,5 року.
Центр був створений через важку ситуацію в області із забезпеченням лікування методом гемодіалізу. Його робота була запланована на 10 років. Однак, відразу після урочистого відкриття новітнього медичного закладу у середині жовтня 2010 року Управління охорони здоров’я Чернігівської ОДА та Чернігівська обласна адміністрація припинили контакти з керівниками «Фрезеніус Медікал Кер Україна» та фактично відмовилися від співробітництва. Бюджетом на 2011 рік кошти на фінансування роботи недержавного діалізного центру «Фрезеніус Медікал Кер Україна» не були передбачені. На нашу думку, вказані дії були спрямовані на «виживання» німецького інвестора з подальшим анексуванням його майна, або, за сучасною термінологією, здійснення плану рейдарського захвату майна приватної іноземної компанії. Доказами на користь такого твердження вважаємо:
а) Розсилання пацієнтам листів з погрозливими попередженнями пацієнтам діалізного центру «Фрезеніус» адміністрацією Чернігівчької обласної лікарні стосовно скорого припинення діяльності щойно відкритого модерного медичного закладу у 20 числах січня 2011р.
б) Заяву головного лікаря Чернігівської обласної лікарні про «запланованих» на 2011 рік 120 хворих на лікування у діалізному відділені цього закладу. Це при тому, що медперсоналу відділення доводилося працювати у три зміни, а сеанси діалізу припинялися о 4 та, навіть, 5 годинах ранку. Чи можна при такому графіку роботи, фактично безперервному (початок наступного робочого дня о 8 годині ранку), говорити про належну підготовку апаратів «штучна нирка» до роботи? Морально та фізично застарілі агрегати працювали у режимі перевантаження, що негативно позначалося на якості виконання ними своїх функцій та, відповідно, самого сеансу діалізу.
в) спробу розгорнути пропагандистку компанію проти німецького інвестора «Фрезеніус Медікал Кер Україна» в ЗМІ, прикладом чого стало одночасне оприлюднення у щотижневику Чернігова «Вісник» від 3 березня 2011 року замовної статті якогось Георгія Остапця (спроба конкретизувати особу в редакції не дали результатів) «Драма навколо діалізу». Показово що подібні публікації, майже «слово в слово», з’явилися в деяких інтернет-виданнях і газетах Черкаської області. Потребує уваги та обставина, що на збудований роком раніше в Черкасах діалізний центр тієї ж компанії також був одночасно розпочатий наступ. Тільки виступ черкаських та чернігівських пацієнтів «Фрезеніуса» під стінами Кабміну у Києві в березні 2011року змусив зупинитися обласних можновладців та здравоохронців.
2. Поява потужного сучасного медичного закладу, право на діяльність якого активно захищають його пацієнти, змусила провести деяку модернізацію в застарілому діалізному відділенні обласної Чернігівської лікарні, який користується потужною підтримкою обласного Управління охорони здоров’я в особі Г.Василькової. За визнанням М.Романюка, «конкуренція» з іноземним недержавним діаліз ним центром змусила поквапитися з оновленням матеріальної частини. В інтерв’ю кореспонденту газети «Чернігівські відомості» (№7(1041), 16 лютого 2011р.) Ользі Чижовій головний обласний лікар повідомив: «Один супер сучасний апарат у нас вже є, ще один отримаємо до кінця місяця». Грандіозно! Мова йде про два сучасні апарати на 120 хворих, тоді як модерний діалізний центр, оздоблений 20 найкращими в світі апаратами «штучна нирка», фактично пустує.
3. Розрахований на лікування 250 чоловік заклад обслуговує лише 49 пацієнтів, які, з точки зору начальника Управління охорони здоров’я Чернігівської області Г.Василькової та того ж М.Романюка, отримували сеанси діалізу нелегально. За логікою згадуваних адміністраторів, хворі мали переходити до центру «Фрезеніус» лише з дозволу обласного нефролога, підвладного головному лікарю Чернігівської обласної лікарні, тобто -М.Романюку. А той категорично заявив: «Направляти ж людей до приватного медичного закладу ми не будемо! Як я можу, коли є відділення в державному закладі?... А що як центр потім виставить мені рахунок, як людині, яка хворих туди направила? Де я буду братии ці кошти?».
Нагалошуємо: всі, хто потребує лікування методом гемодіалізу мають бути зареєстровані у спеціальному державному реєстрі, а держава, в нашому випадку Чернігівська ДАО, відповідно до цих даних забов’язана виділяти кошти з обласного бюджету на лікування цих хворих. Таким чином, М.Романюк мав на 2011 рік отримати кошти на лікування 120 чоловік, а при переході 49 пацієнтів до «Фрезеніуса» мусив поділитися з «конкурентами» виділеними на контрольоване ним діалізне відділення грошима. Тому показне безгрошів’я М.Романюка виглядає як очевидний обман, розрахований на необізнаність й некомпетентність широкого кола читачів «Чернігівських відомостей», кореспонденту яких бідкався головний обласний лікар.
Обман стає ще більш прикрим з урахуванням того факту, що М.Романюк є депутатом обласної ради і членом Постійної комісії з питань соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності, а тому безпосередньо сам приймає участь у розподілі бюджетних коштів.
4. Варто зазначити, що обласні чиновники галузі охорони здоров’я наполягали на зниженні ціни сеансу гемодіалізу во «Фрезеніусі» до рівня ціни діалізу в обласній лікарні, як неодмінній умові конструктивних перемовин. У 2011 р. мова йшла про 930 грвень, в цьому – 2012 році – ціну в обласній лікарні визначили у 850 гривень. Керівники «Фрезеніус Медікал Кер Україна» не вбачають будь якого розумного обґрунтування зазначеної вартості діалізу, але погоджуються на компроміс з метою отримати можливість продовжувати надання якісної допомоги потребуючим її людям. Проте різниця у змісті послуг, які отримують хворі у іноземному діалізному центрі та обласному діалізному відділенні дуже суттєва.
За велике досягнення М.Романюк намагався видати факт безоплатного надання з січня 2011 року життєво необхідного діалізним хворим препарату «Мирцера» у «своїй» лікарні, а також безкоштовне проведення аналізу на гепатит, тоді як вказані аналізи та препарати мають бути неодмінною складовою сеансу гемодіалізу у будь якому закладі. Напрошується висновок – в обласному діалізному відділенні хворих змушували платити за послуги, які вони мали отримувати безкоштовно, тому що вони є складовими ціни сеансу лікування, який оплачує держава, і тільки поява центру «Фрезеніус» стала причиною припинення шахрайських оборуток.
«Мирцера» потрібна хворому раз на місяць – її ціна близько 1,5 тисяч гривень, що у більшості випадків перебільшує пенсію хворої людини. В обласній лікарні нерідко доводилося чути пропозицію щодо акційного придбання препарату за знижкою – 800 гривень, при цьому в аптеках «Мирцеру» за такою ціною знайти було не реально. Звідки ж бралася така пропозиція?
5. Запровадженні діаліз ним центром «Фрезеніус» стандарти лікування суттєво вплинули якість процедур в діалізному відділенні обласної лікарні. Зокрема, хворих, інфікованих вірусом гепатиту почали лікувати окремо від неінфікованих. До 2011 року всі хворі, інфіковані і не інфіковані лікувалися в одних і тих залах, на одних і тих апаратах. Через те чимало пацієнтів вважають, що саме на сеансах гемодіалізу вони отримали інфекцію. А за це має хтось відповісти! Підстави так думати досить суттєві: часто-густо медперсонал підключав пацієнтів до апаратів без медичних рукавичок, а про спеціальні окуляри, якими користуються медсестри «Фрезеніуса» не має й мови, з вулиці до приміщення відділення можна було потрапити не переодягаючись, без будь яких засобів антиінфекційного захисту, особливо дошкуляли пацієнтам комари, що комфортно мешкали (а чи мешкають зараз?) у системі вентиляції всього багатоповерхового корпусу лікарні та інші «дрібнички».
Підсумовуючи вище викладене, хочемо конкретизувати деякі питання, а саме:
1.Чи дійсно ціна сеансу гемодіалізу 850 гривень, задекларована керівництвом Чернігівської обласної лікарні та Управлінням охорони здоров’я Чернігівської області, відповідає сучасним вимогам ?
2. Як позначається на вартості сеансу гемодіалізу в обласній Чернігівській лікарні використання морально та фізично застарілих апаратів «штучна нирка», стан яких потребує частого непланового ремонту?
3. Як вдається адміністрації обласної Чернігівської лікарні утримувати незмінно низку ціну на сеанс гемодіалізу навіть при умові безоплатного надання коштовної «Мирцери», яку раніше пацієнти купували за власні гроші?
4. Чи отримав головний лікар Чернігівської обласної лікарні М.Романюк, як головний розпорядник коштів закладу, гроші з обласного бюджету на лікування 120 запланованих ним діаліз них хворих? Якщо отримав, то чи повернув він до бюджету частку, що мала б бути використаною на лікування хворих, що перейшли до «Фрезеніуса»? І за які гроші розсилав головний лікар листи з погрозами свої бувшим пацієнтам?
5. Чому Управлінням охорони здоров’я Чернігівської області при визначенні необхідної суми для лікування діалізних хворих в Чернігівській області на 2012 рік не були враховані пацієнти «Фрпезеніуса», а лише хворі, що лікувалися в обласній лікарні? Невже перехід до приватного лікувального закладу позбавляє хворого права на державну допомогу і автоматично викреслює його з відповідного державного реєстру?
6. Як можна пояснити небажання начальника Управління охорони здоров’я Г.Василькової сприяти відкриттю сучасного діалізного центру в місті Корюківка, вірогідні пацієнти якого вимушені на даний момент три рази на тиждень долати чималу відстань від рідних домівок до Чернігівської обласної лікарні і назад?
7. Скільки коштує державі і кому вигідне утримання штучної «конкурентоздатності» діалізного відділення із застарілим обладнанням? Чи не варто провести певну реорганізацію із врахуванням реалій сьогодення? Чи не вигідніше буде утримувати діалізне відділення в обласній лікарні як центр невідкладної допомоги, а не всеобласного лікувального закладу з обмеженими можливостями при наявності значно більш потужного сучасного профільного лікувального центру, правомірність існування якого забезпечує стаття 49 Конституції України?
Очевидно, що питань чимало. Цілком імовірно, що пошук відповідей на вже сформульовані питання може викликати нові. Я, як голова «Асоціації «Нове життя» і представник її членів, цілком покладаюсь на Ваше, Сергію Сергійовичу, чуття сучасності та розуміння окресленої у Зверненні ситуації .

2.07.2012г.
З повагою, Дмитріенко Сергій Володимирович,
голова громадської організації «Асоціація інвалідів хворих на хронічну ниркову
недостатність «Нове життя»