Мобільна версія сайту
Готуємося до святкування
І була битва року Божого 1659-го дня 28-го і дня 29-го теплого місяця червня, що його ще ійунем називають. Битва як битва. Цілком пристойна битва, витримана в естетиці пізнього середньовіччя. Таких у ті веселі часи по Европі відбувалось не рідше, ніж тепер футбольних матчів у тій же неспокійній частині тверді земної, на захід від Уральських гір…
Що ж відбулося року Божого 1659-го від Різдва Христового дня 28-го і дня 29-го літнього місяця червня, що його ще ійунем називають?
Достеменно можна сказати лише одне: списами скородили московські ребра.
Василь Кожелянко «Конотоп»
1659 року велика Московська армія (більш ніж 150 000 чол.) на чолі з Олексієм Трубецьким почала вторгнення в Україну. Спроба захопити Конотоп приступом була невдалою. Облога тривала з 21 квітня до 29 червня.
Впродовж 29 червня біля села Соснівка були знищені майже всі 30 000 війська Пожарського, посланого Трубецьким назустріч гетьману Івану Виговському, що разом з козаками і татарами пішов на підмогу. Сам Пожарський він був захоплений у полон разом з князями Львовим, Ляпуновим, Бутурліним, Скуратовим, Куракіним та іншими.
Трубецькой, почувши про розгром Пожарського, відкликав Ромодановського з облоги Конотопа та пізно ввечері почав відступ з України. Побачивши розвиток подій, полковник Григорій Гуляницький, що тримав захист, вийшов з Конотопа і вдарив по армії Трубецького, що відступала, захопивши багато артилерії. Сам Трубецькой ледве не загинув, був двічі поранений і втратив окрім частини артилерії ще бойові знамена, скарбницю й майже увесь обоз.
Російський історик Сергій Соловйов писав про наслідки битви: "Цвет московской конницы, которая совершила счастливые походы 1654 и 1655 годов, погиб в один день… Никогда после того царь московский не был в состоянии вывести в поле такое сильное ополчение. В траурной одежде вышел царь Алексей Михайлович к народу и ужас охватил Москву".
«Царская Москва задрожала от собственной опасности. По приказу царя люди всех сословий спешили на земляные работи для укрепления Москвы. Сам царь с боярами постоянно приходил смотреть на эти работы. Жители околиц со своими семьями и имуществом наполнили Москву, пошел слух, что царь выезжает за Волгу, в Ярославль...»
Іван Виговський
Що ж відбулося року Божого 1659-го від Різдва Христового дня 28-го і дня 29-го літнього місяця червня, що його ще ійунем називають?
Достеменно можна сказати лише одне: списами скородили московські ребра.
Василь Кожелянко «Конотоп»
1659 року велика Московська армія (більш ніж 150 000 чол.) на чолі з Олексієм Трубецьким почала вторгнення в Україну. Спроба захопити Конотоп приступом була невдалою. Облога тривала з 21 квітня до 29 червня.
Впродовж 29 червня біля села Соснівка були знищені майже всі 30 000 війська Пожарського, посланого Трубецьким назустріч гетьману Івану Виговському, що разом з козаками і татарами пішов на підмогу. Сам Пожарський він був захоплений у полон разом з князями Львовим, Ляпуновим, Бутурліним, Скуратовим, Куракіним та іншими.
Трубецькой, почувши про розгром Пожарського, відкликав Ромодановського з облоги Конотопа та пізно ввечері почав відступ з України. Побачивши розвиток подій, полковник Григорій Гуляницький, що тримав захист, вийшов з Конотопа і вдарив по армії Трубецького, що відступала, захопивши багато артилерії. Сам Трубецькой ледве не загинув, був двічі поранений і втратив окрім частини артилерії ще бойові знамена, скарбницю й майже увесь обоз.
Російський історик Сергій Соловйов писав про наслідки битви: "Цвет московской конницы, которая совершила счастливые походы 1654 и 1655 годов, погиб в один день… Никогда после того царь московский не был в состоянии вывести в поле такое сильное ополчение. В траурной одежде вышел царь Алексей Михайлович к народу и ужас охватил Москву".
«Царская Москва задрожала от собственной опасности. По приказу царя люди всех сословий спешили на земляные работи для укрепления Москвы. Сам царь с боярами постоянно приходил смотреть на эти работы. Жители околиц со своими семьями и имуществом наполнили Москву, пошел слух, что царь выезжает за Волгу, в Ярославль...»
Іван Виговський
Додати в:
Експорт новин
Коментарі (28)
Основная фабула праздника какая?
а що тут незрозумілого? День Перемоги. Нехай не у війні, а лише в битві. А 24 серпня і у війні Перемогу відсвяткуємо.
Позвольте узнать,а что 24.08,окромя Дня Независимости...? Вношу предложение-написать в монгольский парламент,или че у них там-и обозначить даты празднования :битв на Калке,взятия и сожжение Чернигова,Киева,Козельска(злой город,зараза) и т.п...Ну и смешнючий ты,Сергийко...
а кого над кем, позвольте вас споросить?
Выговский был вассалом польского короля, получается празднуем победу в битве Польши над Московией?
Да и кстати в 2008 году юбилей начала освободительной войны украинского народа под предводительством Хмельницкого и двух великих побед над поляками под Желтыми Водами (15 апреля) и Корсунем (15 мая), где была разбита вся коронная армия. Что то щенячьей радости по этому поводу видно небыло.. Или это неправильные победы исходя из современной историографии?
пардон, єто ответ на третий пост Сергея
Просто,судя по всему,новое поколение "историков" незнакомо с другой историографией,а лишь той,кой велено было усваиваить на лекциях.Сергей,марш в библиотеку!!И кстати,Сережа,ты-то допиши,чем,вернее насколько бесславно(причем именно для Украины) закончилось сие событие:)
та плювати на наслідки. є конкретна перемога. тотальна. нищівна. і чому б з цього приводу не порадіти?
я ж свій день народження святкую, незважаючи на те, що з того малюка виросло. а наслідки в цьому випадку не кращі аніж від конотопської перемоги :)
Вот,к сожалению,из-за того,что не думают о последствиях,стоящие у власти в том числе-мы и "маємо те ,що маємо".Страшно даже плдумать,что бы было,если б никто не думал о последствиях...
у кожного свої Перемоги. якщо Вам хочеться пишатися Жовтими ВОдами - будь-ласка.
А в Конотопі була перемога над окупантами (почитайте про те, що було до Конотопа у Срібному). і неважливо під яким вони прапором: російським, польським, чи ще якимось.
Вот вот, не войне, так в битве....))))))) ляп труселями об асфальт!
Отдыхай Сергийко, отдыхай больше:)))
Ржунимагу!!Молодцо художник!Требуем немедля соотвтствующего шаржа:мы и победа!!
Намёк понял :)
дякую. думаю, якби тут я написав про перемогу Петра І під Полтавою, то не було би жодного негативного відгуку. неправильне у нас якесь населення в Чернігові. навіть незважаючи на те, що ми на 4-му місці в рейтингу міст України.
Знаешь,Саша,а мне кажеться в истории Украины достаточно,даже масса иных,не в коем случае не "спорных" моментов,событий и исторических персоналий,которыми действительно можно,вернее нужно гордиться и воспитывать патриотизм и.т.п.Вызывает просто недоумение наших нынешних властей попытка искать "российского" врага во всем.Да,на этом можно стрить державность,но только в случае того,что ТАК думают все...
Так ніхто не каже, що потрібно шукати ворога сереж росіян. Але є історія. І перемога під конотопом, про яку всі воліють не згадувати. Подивись радянські підручники історії і як вона описувалася. Є ще дуже багато перемог і особистостей. якими треба пишатися. І пишаємся! Сергій написав про цю дату, я підтримав. Які проблеми?
Рябята вы что, какая пророссийская?
Вы рассуждаете хуже закореннелых совков. Однобокие как азиаты., в самом деле.. Большая часть Украины завована совместными усииями русских и украинцев (так же как и большая чась России, кстати). Не менее 50% населения говорит и думает по-русски, имеет родственные связи в России и они такие же граждане Украины как и вы. А вы тут имеете совесть говорить о том, что Конотопская битва- это знаковая победа..Над кем, над частью своих граждан? Объясните, пожалуйста смысл этой победы и в чем ее важность? По мему мнению, это, просто-напросто офоициальный плевок на часть граждан вашей же страны.
ну да ладно, по большому счету, празднуйте победу, если хотите, но вы должны понимать, что Выговский, в отличии от того же Хмельницкого фигура несамостоятельная, и в конечном итоге он получил то, что должен был получить- его расстеряли его собсвенные хозяева-поляки.
Ну когда уже будем плясать на праздниках в честь победы над польскими, литовскими, австро-венгерскими оккупантами? Или Европа не подходит для глумлений? Или европейская оккупация не сохранилась в документах? Или нам кто-то подсказывает - какие битвы праздновать, а какие нет.
тебе всюду мерещатса окупанты - может это у тебя параноя?
Ты не можешь ответить - заткни рот со своими диагнозами.
Автар, ты давай отвечай - как к событию сам относишься, как нам надо относится, что при этом надо почувствовать. Лично твоя позиция какая - эта дата поможет объеденить народные массы востока и запада?
Ты, хамло, для начала сам ответь на свои вопросы.
Идиот, я не с тобой разговариваю.
А почему в Испании молчат на государственном уровне про времена вотрой мировой? Не знаешь?
Там страна на двое тогда раскололась, понимаешь - на два лагеря. И вот у них хватает ума об этом не вспоминать. Потому что мир дорогого стоит.
"А перемога в цій битві має згадуватися частіше - це дуже важлива дата в історії України" Да, у вас таких дат хватает. Не успели в 1654 году присягнуть московскому царю как тут же предали его...
Ломако и ему подобным надо учредить особый день в году - праздник Предательства и разом отмечать все подобные события, которые "совершили" их "славные гИрои".
то был ответ на 17