Чернігів-Мінськ-Чернігів

от тільки щойно відійшов від вражень.
перший виїзд на збірну вийшов вже надто насиченим: чернігівські (і не тільки) хуллзи, махач з гомельськими "колегами" прямо на залізничному вокзалі Гомеля (я стояв осторонь), білоруський спецназ, охоронявший українських вболівальників не тільки під час матчу, а й по дорозі на вокзал,  і навіть при пересадці в Гомелі...

про все це сподіваюся докладніше розказати в газеті "Семь дней". враження зіпсувала сама нульова (і з точки зору результату - 0:0, і з точки зору змістовного наповнення) гра.

Натомість підняли той самий настрій кумедні написи білоруською:
чыгуначны вакзал, міністэрства гандлю, пакой маці і дзіцяці, намеснік начальніка вакзала, туалет мужчынскі...

А все ж добре у них - чисто, затишно, ніякої вуличної торгівлі... А те, що камери спостереження всюди і навіть запис розмов з касирами на вокзалі ведеться - то вже інша пісня.


Мінський стадіон "Динамо". Він же - "Дынама"


Він же, але всередині. За 12 годин до матчу


Так звані "Ворота в город". Напроти них (в кадрі нема) - Чыгуначны вакзал :)


Фонтан на площі Незалежності


Тепер він не "крот". Тепер з ним фотографуватися можна :)



А це, ніби, Октябрьская площа. Ззаду - Палац Республіки (щось типу Палацу "Україна" в Києві)


Що саме символізує цей пам'ятник - не знаю. Але виглядає гарно. І попитом користується. Хвилин 5 чекали, поки надійде наша черга фотографуватися


Свято-духов кафедральний собор





Свіслоч



Ну, й нарешті, найголовніше. Власне, приїхав я задля цього... Майже перехрестя вул. Леніна і Неміги