Інтермеццо

Гуляючи вуличками рідного Чернігова, іноді задаєшся питанням: «Де ж можна спокійно посидіти, подумати, випити чашечку кави?» Особливо ці думки «лізуть», коли починаються холоди.

Колись давно, коли ще були дуже молоді та наївні, мріяли про справжню Українську кав’ярню, з нормальними цінами, обслугою, музикою. Там, де б збиралася патріотична молодь Чернігівщини, України та гості із зарубіжжя, де читалися лекції, проходили круглі столи, дискусії…

Звісно, що все це вимагає не тільки над зусиль, а ще і величезні гроші.

Шкода, що ці кабакі, які насьогодні існують, не визивають у мене жодних нормальних, а тим паче, адекватних асоціацій.

Люблю ходити вулицею Шевченка. Якщо б не прізвище Великого Кобзаря, називав би цю вулицю – Каштановою.

Зі сирістю, холодом та вітром – в голову полізли різноманітна фігня: вибори, сьогоднішня акція, завтрашня, звіти, скарги…
БАЦ!!!

Піднімаю голову і бачу, що на місті моєї улюбленої книгарні «Добра книга», з’явилося щось нове з дуже знайомою назвою, яку вже і не пригадую де бачив чи читав.

Заходжу. А, там все акурат: полиці з українськими дисками, книжками, журналами, керамікою, картинами…

З’являється мій добрий знайомий пан Олександр і пропонує мені місце за уютним столиком та величезним світлим вікном з видом на вулиці Серьожнікова та Шевченка. Пахне кавою. Пішов та взяв пластку подвійної. П’ю каву та читаю журнал «Аратанія» на якому виростав свідомим політичним українцем.

Якось стало дуже приємно на душі та й різна погань із мозку кудись поділась.
Приємно.
Моє місце…

P.S. Доречі, Інтермеццо знаходиться за адресою: вул..Шевченка, 9.