Заочный батл Зе и Пу
Метки:
"Если в ближайшее время не состоится пресс-конференция с Зеленским, то ВАЗ, как на мой взгляд, явно утратил способность держать руку на пульсе событий…" – написал автор в посте "На пределе" от 10 декабря.
И ответный ход Зеленского не заставил себя долго ждать: 19 декабря состоялась пресс-конференция с Президентом. Что тут скажешь? – реакция есть! Констатирую: Зеленский таки не утратил способность держать руку на пульсе событий.
Отмечу, что это была третья пресс-конференция украинского Президента в этом году:
- 24 февраля 2023 года, в первую годовщину полномасштабного вторжения России в Украину, на пресс-конференцию аккредитовалось около 320 журналистов из 170 изданий;
- вторая, состоявшаяся, 6 июня 2023 года (ко Дню журналиста), была более домашней -- в ней приняли участие 18 украинских СМИ.
***
Небезынтересно оценить заочный батл Пу и Зе в сухих цифрах и субъективных впечатлениях.
Напомню, что старик Кабаев, стремясь доказать, что с его копыт еще рано сдирать подковы власти, на своей "Прямой линии" от 14 декабря продержался на сцене 4 часа 4 минуты, ответив на 67 вопросов.
Зеленский выбрал для себя более короткую дистанцию: общался с журналистами два часа с копейками, успев ответить 32 журналистам примерно на четыре десятка вопросов (просто некоторые "акулы пера" успевали задавать по нескольку вопросов).
На первый взгляд кажется, что результаты работоспособности молодого президента Украины и матерого кремлевского уебана – вполне сопоставимы, однако по факту всем ясно, что в очном батле Зеленский порвал бы старого пердуна, как тузик грелку. Потому как сухие цифры это одно, а ответ на заранее согласованный вопрос и ответ на "живой вопрос" – это, как любит выражаться, военный эксперт Свитан, "две разные разницы".
В очередной раз удивлюсь меткости собственной характеристики "На пределе" в отношении к чувствам большинства соотечественников на исходе второго года войны. Глядя на откровенно усталый вид Зеленского заметно, что и наш Президент находится не просто на пределе, а где-то даже на грани нервного срыва.
И как минимум в двух моментах: отвечая на вопрос представителя "Украинской правды" Михаила Ткача и редактора отдела политики издания "Зеркало недели" Инны Ведерниковой, Зеленский потерял самообладание и его ответы были "на грани фола", рискуя скатиться к сермяжному хамству.
Отмечу разительное отличие в самой атмосфере двух залов: киевском и московском – в одном царил дух свободы, критики в адрес власти, поддержки и веры в наших защитников, во-втором – душный духан имперских понтов, холуйства и рабства.
Из неприятных моментов отмечу, что ответы Зеленского на вопрос об отношениях с Залужным, показали, что конфликт таки определенно есть – Банковая явно рассчитывала на более успешные действия ВСУ в уходящем году, хотя ответ на вопрос: были ли основания на такие результаты? – остается открытым. Лично я считаю, что необходимых вооружений для завышенных ожиданий Запад, увы, не предоставил в руки Залужного. Невозможно прыгнуть выше головы в условиях, когда противник до сих пор имеет явные преимущества по большинству военных компонент…
Поэтому в 2024 год мы входим, с одной стороны, с более трезвыми ожиданиями уже не скорых побед и масштабных наступлений ВСУ, а продолжения войны на истощение ресурсов врага. А с другой стороны, есть уверенность, что планы Кремля на какие-то военные успехи и "отжатие" новых территорий – не более чем "игра на нервах" Запада с целью снижения поддержки Украины…
Сам факт проведения открытой пресс-конференции украинского Президента имел огромное значение в свете поддержки общественной легитимности власти и Зеленского лично, ибо отмена президентских выборов в 2024 году эту самую легитимность сильно снижает…
© Олег Федоренко, 20.12.2023
P.S. Дополню свой пост мнениями коллег, общественных активистов и экспертов (по мере возможности буду его обновлять):
Юрій Бутусов
Цензор.Нет подав заявку на участь у прес-конференції президента Зеленського. Але прес-служба офісу президента нам навіть не відповіла.
Очевидно, що по-перше, пан Зеленський боїться відповідати на не підготовлені питання, до яких йому не написали відповіді. А по-друге, пан Зеленський боїться відповідальності перед народом Украіни. Багато за що - за призначання агентів ФСБ на найвищі державні посади, за ганебну здачу півдня України, за провал підготовки до війни, за тотальну корупцію та безлад, які Слуги творять у державі, за некомпетентність на усіх рівнях, і за постійну брехню у вищому керівництві.
І не мене Зеленський позбавив можливості задавати йому питання - президент позбавив народ України можливості почути відповіді на питання, які хвилюють суспільство.
Що ж, буду шукати інші можливості змусити Зеленського відповідати за свої діі.
Юрий Романенко
Журналисты не могут толком сформулировать вопросы. Один Ткач задал конкретно. «Зеркало недели» просто поплыло
Андрей Воеводин
непідготовлені запитання журналістів і непідготовлені відповіді президента, це одні з багатьох факторів, що відрізняють цю країну від мордору. Дякую їм обом. Мені це подобається більше ніж "спектакль театра русской драмы и комедии"
Mykhailo Tkach
Любая пресс-конференция лучше, чем никакой пресс-конференции.
Кто хотел услышать - по итогам этих двух часов может услышать позицию Владимира Зеленского по ряду ключевых вопросов. Или не слышать и делать выводы.
Были и "Вино правки", и окружение с командой, депутатами, отношения с военным руководством, война, дроны, переговоры, партнёры, Безугла.
Нам или мне могут не нравиться ответы на те или иные вопросы. И выводы тоже.
Вам может не нравиться, что на пресс-конференции не было важных журналистов.
Но не вижу причин говорить, что по результатам этого общения невозможно получить ответ на главный и ключевой вопрос - а какая сейчас ситуация? В частности, внутренний. Вот какая она. А вот и она.
Вообще, когда мы в редакции рассматривали какую функцию мы должны выполнять в интересах аудитории и общества, какие вопросы задавать (получим мы ответ или нет), пользуясь этой возможностью, решили, что надо задать на самом высоком уровне, что такое о которых говорят и обеспокоены в отсталых городах и (что самое главное) на фронте.
А благодарность от наших защитников и защитниц в личных сообщениях говорит о нашей работе.
Есть основания полагать, что следующий год может стать решающим для нашей страны. Поэтому помощи, ободрения, единства и веры нам всем.
Інна Ведернікова
У сухому залишку.
По-перше, президент не піде на коаліційний уряд, бо ніколи не випустить виконавчу владу зі своїх рук. Навіть заради того, щоб ці руки стали ефективними та принесли Перемогу.
По-друге, президент не відповів на питання з приводу того, що уряд на чолі з прем'єром Шмигалем порушуючи Конституцію, хотів протягнути постанову-клон 5655. Але! Президент тричі повторив, що європейці тут ні до чого і це він сам не підписав закон, бо це його особиста позиція. І це важливо у боротьбі з лобістами 5655— головою партії "Слуга народу" Оленой Шуляк та віце-прем'єром з відновлення Олександром Кубраковим.
І, до речі, за 50 мільярдів від ЄС. Щоб ніхто не плутався. Це якраз гроші, які дадуть під План відновлення, якого уряд не має. Так як ставка в майбутньому відновленні зроблено на лобістській 5655. Ми ще про це, звісно, напишемо.
По-третє, щодо "поправок Лозового" я, звичайно, вдячна, що Володимир Олександрович стисло розповів про те, як влаштований актикорблок, але з профільним комітетом він таки не довчив: саме голова правоохоронного комітету Сергій Ионушас зробив усе щоб після голосування за законопроект про САП ключові "поправки Лозового" залишилися у силі.
Цього тижня в "Дзеркалі тижня" вийде важливе інтерв'ю щодо цього — рекомендую. І пану Йонушасу, і Смирнову, і Татарову. Можливо, вони підкажуть суб'єкту законодавчої ініціативи, який законопроект подати до парламенту, щоб ВАКС не закрив 1000 (!) кримінальних справ про топ-корупцію.
...Я цілеспрямовано пішла на розгорнуті питання, щоб донести до президента глобальність проблем, у які його або не присвячують, або він сам не хоче в них вникати. Тому що занадто висока ціна.
І так, на жаль, на такі заходи не можна ходити зі своїм мікрофоном, щоб бій був рівним)
Дякую усім за підтримку. Разом впораємося
Viktor Griza
ЗАВИЩЕНІ СПОДІВАННЯ
Подивився прес-конференцію Президента України Президент України - Зеленський Володимир Олександрович . Мої враження, намагаючись бути об'єктивним та безпристрастним:
-
Це шоу тільки в мінімальному відсотку. Сценічне минуле спікера дає себе впізнати іноді, але це не визначальне. Про дружину або хороше, або дуже хороше – всі чоловіки в курсі.
-
Це досить тривалий виступ людини, яка не мала досвіду дипломатичного, військового, врешті решт, державного менеджменту до обрання на найвищу держпосаду. Але опинилася в певний історичний час в певному історичному місці. І повинна відповідати кимось вигаданим канонам. Вибачте, але попуститеся. Аналогів не було і немає.
-
Обізнаність у геополітичних процесах не всеосяжна, але емпірична. Особисте спілкування з очільниками іноземних держав свідчить про досвід, якого у кабінетних політиків наразі немає. При чому, географія спілкування безмежна. Або на рівні світових гегемонів. Що для нашої країни у історичному вимірі безпрецедентно.
-
Відвертість не 100-відсоткова, і це зрозуміло. Ситуація не з досвіду фанату комп'ютерних ігор, у якого попереду ще 9 життів для проходження 7 левелів. Доля очолюваної країни вирішується що миті. Ціна похибки – не в грошах. Тим паче, не в подробицях військових операцій.
-
Відповідь на запитання представниці Дзеркало тижня Інна Ведернікова могла би бути більш виваженою, але складність запитань вивела з рівноваги. Вочевидь, що є "скелети в шафі", які отримали сінекуру в обмін (?) на більш нагальні цінності. Але... Треба допрацьовувати, а не переходити на особистості.
-
Оцінка міжнародної підтримки у сьогоденні та перспективі твереза, без безпідставної обнадійливості, проте з прагматичним розумінням розбіжностей та точок дотику.
-
Відповідальність за все та усіх не адекватна очікуваній суспільством. В кінці кінців, суспільство: або хрестик, або труси. Або оголошення стану війни з усіма логічними наслідками державного (Офісу Президента) монополізму, або подоба демократії з урахуванням різновекторності інтересів.
-
Найболюче для суспільства питання наступної мобілізації до кінця не артикулюване, попри розпливчасто означені критерії. Але тут питання до аудиторії – а ви як хотіли?
-
Останнє питання, яке ніхто не озвучив: що Україна буде винна своїм партнерам за підтримку? Мільйони співгромадян, які інтегруються в інші економіки, мільярди долларів, які будемо винні та відшкодовувати кредитами та концесіями, чи статус фронтиру, який буде утримуватися міжнародним коштом? З усіма логічними наслідками. Але це, думаю, не до чільного. Мова про майбутнє та питання до майбутніх.
Игорь Головань
Президент України Володимир Зеленський під час підсумкової пресконференції сказав, що команда у нього невелика – "5 – 6 менеджерів".
Що й казати, вузьке коло цих менеджерів. А тому яким має бути рівень цієї еліти важко і уявити.
Тим цікавіше знати імена цих неординарних людей
Костянтин Машовець
Вимагати від "Валери" результату,
не дослухаючись до його точки зору...
Ну таке, собі рішення...
***
От мені цікаво...
Якщо навіть "Валера" надасть Верховному відповідний плЯн, особливо у графічному вигляді на відповідній мапі... що саме там побачить актор розмовного жанру...?
Він зможе на ньому відрізнити позначений район зосередження танкової бригади від району зосередження механізованої чи мотопіхотної...?
І які, наприклад, він зможе зробити висновки із плану-графіку оперативного розгортання сил й засобів на тому чи іншому оперативному (стратегічному) напрямку...?
А з графіку формування резервів...?
Навіщо йому цей плЯн...?
Він же не то що усвідомити його,
він його навіть зрозуміти не зможе...
Це все одно, що пояснювати Безуглій принципи та основи Оборонного планування, в державній системі України...
Загалом, цілком можливо...
але у кінцевому результаті виникають дуже вагомі сумніви...
Євген Карась
- Пане Президент, щоб виграти війну вдовгу Україна має діяти жорстко, як Ізраїль. Щоб мобілізувати додаткових українців - треба подавати приклад згори. Міністр в якого діти закордоном або не служать - не має права бути міністром чи високопосадовцем. Почнемо з базових речей.
Питання передав товаришу, який був на прес-конференції Зеленського. Але схоже не зміг поставити.
Питання від того не зникло.
Згодні?