Оберемо Табачника в Президенти!

Сьогодні прочитав на УНІАНі, з якими новими ініціативами виступив міністр науки та освіти Дмитро Табачник. Під час прямої лінії в «Комсомольской Правде в Украине» міністр зазначив, що шкільний курс зарубіжної літератури буде перейменований на світову літературу.

"Хочу відійти від терміну "зарубіжна література", – сказав Д.Табачник, – і повернутися до терміну "світова література", де російська література займатиме найбільший обсяг – три чверті учбового процесу".

І далі: "Якщо говорити відверто, то перейменування російської літератури на зарубіжну ставило якийсь бар`єр. Повернення російської літератури мовою оригіналу – першочергове завдання міністерства".

Пропоную відмежуватися від імен, політики й образ, натомість розібратися, наскільки АДЕКВАТНОЮ може бути така ідея.

Що ж, мені україномовному громадянину, було дивно почути, що в наших школах російську літературу вивчають у перекладі. Хто таке допустив? І як це могло статися? Абсурд! Хто здатен перекласти Льва Толстого, щоб переклад був кращий, або ж просто достойний оригінала? Чи навпаки: якщо росіянин розуміє українську мову, чи варто йому шукати переклад Шевченка, або ж Стуса? Звісно, можна й почитати переклад – якщо ви учений компаративіст, чи хтось інший… Але…

А от стосовно того, щоб світову літературу вивчати як філіал російської – це як назвати? Якщо учень має на місяць 10 уроків зарубіжної літератури… пардон, світової літератури… то з цих десяти уроків 7 (СІМ) буде присвячено російській літературі.

Я звісно російську літературу поважаю. Але чи доречно буде пожертвувати творчістю Віктора Гюго заради Александра Радіщева? Дике питання, але відповідає абсурдності всієї ситуації.