Так шлем всі привітання Саші з його новим статусом "ПАПА" Кажуть у нього доця народилась. У кого ще які дані?

Учасник конкурсу "Літературний бутерброд". Прочитавши цю тему зразу згадала ці прекрасні роки. Світанок. Сонце. І коні, коні … тільки почули, як рипнули двері повертають голови в бік веранди з тихим іржанням, наче бояться розбудити когось поряд. І ми готуємось з ними до роботи. Я тоді була малим дівчиськом – клас 5- 6 і коли з’явилась можливість підробітку, я погодилась зразу - бо я цілий день проводила з кіньми. Цілий день! Потрібно було вставати о пів на четверту запрягати коней і везти “гуцулів” на поле, вони буряки сапували, потім протягом дня їм привозити сніданок, обід і вечером забирати з поля. Увесь день, ми з вірними друзями - Циганом та Орликом виконували свої обов’язки. Додому повертались близько 20-21 години і так кожного дня. Отримала я за цю роботу близько 80 грн та мішок цукру; приємно було знати, що на шкільні речі я заробила сама. Сестра також підробляла, але в іншому місці. Але ж як гарно було коли розпрягали коней, вели їх на ставок поїти, помити і на нічне пасовище... по дорозі ми хвацько об’їжджали перешкоди ( бугорки які нарили кроти) і стрибали через рівчаки припнувши коней, весело бігли наввипередки додому, а коні іржали в слід наче кожен вболівав за свою вершницю.