«Ты дяде денежку привёз?»

Раз вже пішла тема про вертіївських ДОЇшників:  
www.gorod.cn.ua/news_40546.html

Вставлю і свої 5 копійок, точніше – 255 гривень, на які мене хотіли «розвести» оті «борці за безпеку руху».

Їхав «московською трасою» (Кіпті-Глухів-Бачівськ) 2 жовтня 2011. Через Вертіївку. Назва села на знаку – на білому фоні. Їду шістдесят км/год.
А вже прохолодно. Бачу генделик, вирішую взяти чайку. Гальмую, приймаю праворуч. Озираюся, дивлюся, як краще стати. Повертаю мотик в напрямку узбіччя.

Попереду – пост і двоє зі смугастими дрючками. Один повертається у мій бік. Дивиться. І йде...
«Тьху, – думаю, – Все, настрій зіпсовано!»
Підпливає. Представляється. Знімаю шолом.

– А що це: я зупиняю, а ви – розвертаєтеся? – каже. Хоча своєї смугастої ложки він не піднімав! І жодних знаків мені не робив!
«Оце так заява! Ну давай, дядьку, «заливай» далі!» – думаю про себе.

– А ми по чайку хочемо, – відповідаю.

– Так що, проти руху, чи що? – йде друга претензія.

– Ні, пішки відведу, – відбиваю закид.

Далі – звичайна процедура перегляду документів, де є все, навіть ще дійсний талон техогляду, котрі уже були відмінені.

– А що це ви пішоходів не пропускаєте? – підстаркуватий, досвідчений, огрядний даішник, обдутий польовими вітрами і притрушений дорожнім пилом, переходить безпосередньо до спрааааави.

– Яких-таких пішоходів? – і тут я згадую: проїжджаючи через перехід, бічним зором бачив ліворуч на переході мужичка зі склянкою чаю в руці, якраз десь посеред дороги на розділовій смузі.
«О, дядьку, так тут тобі нічого не світить!» – думаю я і вже згадую норми, які в разі чого напишу в позові.

ДОЇшник мені навіть продемонстрував на екранчику свого «фену» запис мого проїзду переходу. Там видно: я – їду, мужичок – іде. Хе-хе.

– Ну так перепони руху я не створював, чого мені зупинятися? Аби він обов'язково переді мною пройшов, а не ЗА мною?

– Бачите ж: тут пост, населений пункт.

– Та наче населений, – і подумки посміхаюся.

– Так має бути якийсь порядок.

– Авжеж. Але ж перепони руху я йому не створив.

– Ну, обмежимося усним попередженням, – здався «борець за безпеку руху», протягуючи документи.
«Угу, угу, не на того попав», – подумав я. 


З ПДР:
18.1. Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.