З днем захисту тварюк!

По мотивам чергового коментаторського "холівару" www.gorod.cn.ua/news_29382.html на тему боротьби з блудними тварюками і псарні на міських вулицях згадався особистий досвід.

Випадок якраз буде в тему Міжнародного дня захисту тварин з сусідньої БУБЛІКації - www.gorod.cn.ua/blogs/petliker_11815.html

Так ось... :)

(Ги, я вже уявляю як людоненависники-собакофіли з тремтячими руками і звіриним оскалом гидять лайкою і образами в каментах і прицілюються в напис "Нє нравітся", щоб додати моїй скромній персоні мінус в базі цього сайту.)

Якось влітку при виїзді з гаражів атакувала мій двоколісний пепелац уся тамтешня зубата, волосата і блохата пздбратія у кількості до десяти гавкаючих морд.

Трохи передісторії з попереднього року. Після подібного випадку зупинився, зайшов у будку місцевої "адміністрації" і висловив думки "з приводу". Відповідь була коротка: "Давите!" Мужик явно подумав, що я на машині, бо "на двох" це не зовсім-то "зручно" і просто.

Так от. Зупинятися чи гудіти цього разу не став.

А вони якраз так щільненько мотик обступили... Я міцніше стискаю кермо, трохи прицілився, де їх густіше, і - врррруум!!
Yes!! Завищала одна гидота! 
Півтораста кіло один лиш мот важить, і то "офіційно", а за відчуттями - наче поболє.

Хоча, звісно, не так вже безпечно невеликими колесами, стоячи на двох, наскакувати на великі шматки м'яса з кістками...
Ну, хай знають наших! 


Мені ще дід розповідав, як йому пси їхати не давали.
Так що можете вважати, що цей прийом - це сімейне.

Їду, каже, а воно вічно вискакує, поряд біжить і поривається цапнути за ногу. 
Дід гальма притис, собако ще по інерції проскочило вперед, а потім - газку піддав.
Ну і... ви здогадалися!  Віу-віу, ой-ой-ой! 
А дід теж не на якійсь мапедці їздив, а на важкому мотику прямиком з Німеччини.
Так після того та собака більше не вискакувала. ТАКУ мову вони розуміють добре!