"Над склепом стелиться туман..."

...Синельник, ваш Грицько Срака - явный прототип моих прапрадедов, Дыралыки и Лободенка.
И если вы не против, то я буду вашими иллюстрациями обогащать свои стихотворения?
  //www.stihi.ru/2011/09/26/190

НАД СТЕПОМ СТЕЛИТЬСЯ ТУМАН… ч.1 

1
До могил древнього народу
вкритих травою забуття
несуть вітри, сини Природи
сумну мелодію буття.
Коли зоря в небі заграє
і я до них в степ полечу
туди де Слава не вмирає,
де курган лицарів збирає,
– пухом земля вам, прошепчу
недремна варта мого краю….
2
Прапрадід мій,
міцний був козарлюга
любив горілочку,
опісля ще й жінок,
коли з походу повертався з Лугу*
до ночі сміхом вибухав шинок.

Бо мав від неба він хмільну,
веселу вдачу
його за це, топили на Січі*
зранку казав –
коли життя в бою не втрачу
вернусь в Єсмань*,
збудую хату з лободи.

Якби ж то так...
Шаблюку він тримати міцно міг,
а от обіцянку про лободу забув
і знову багатів шинкар в Єсмані
бо ті трофеї, що шаблюкою здобув
в заморському походу на османів
танули в шинку, мов останній сніг
під розпашілим сонечком весняним.

Тому і був козак не багатій
одне казав:
– в душі багатство маю,
і зовсім не такий вже я й тюхтій
та й ціну - і собі, і людям знаю.
І по селу про нього пішла слава
різні плітки, веселі побрехеньки…
З тих пір - всіх нас,
нащадків козарлюги
і по сьогодні кличуть Лободенки.

Іще скажу – бо ніде правди діти
що чув в піввуха, сонний на печі
про лицарські походи свого діда,
про клятих ляхів, турків, паничів. .

Легенди прадідів про ту, сиву добу,
про честь, про волю, славу та журбу
я не забув, я не забув!
І нині те, що колись чув,
мені до болю душу крає….
Тож ставлю прадідам свічу
коли зоря нічна заграє,
над степом скіфським полечу
і цю осанну присвячу
лицарям честі,
степового краю….

..........далі буде!

* –– з Лугу – так козаки між собою, називали Січ
* –– Січ – укріплені козацькі застави, гарнізони, воєнізовані городища. За суворими законами Січі, п’яниць, як порушників військової дисципліни, показово притоплювали в Дніпрі.
* –– Єсмань – велике село на півночі тодішньої Слобожанщини, однойменне з протікаючою через нього річкою. (це - моя мала батьківщина)

//www.stihi.ru/2011/09/26/190