Як я шукав кошерне сало і колготи для балету на чернігівських базарах

6 Апреля 2011 14:39 Просмотров: 3524
Метки:

Вивчав, так скзть, торгову інфраструктуру міста - супермаркети і базари. Якшо турист захоче піти затаритись чимось, то обов"язково робитиме це в центрі. Тому, першим ділом в АТБ зайшов, спочатку, подумав, шо то банк якийсь, поки на фасаді реклами згущонки не побачив. Не погано так, паркінг підземний є по три гривні за годину. В самому супері - як в супері. Романтики ніякої, та й люди на касах, як роботи сидять. Ну, думаю перевірю, чи не обраховують. В нас в Чернівцях добра половина супермаркетів регулярно провертала розводняки з цінами. Наприклад, пляшка мінералки на полиці з цінником 2,20, а коли по касі її пробивають. то десь беруться 5-10 копійок зверху. Адміністратори закладів постійно відмазуються, що то просто стара ціна на полицях, нової поставити не встигли. А прийдеш через пару днів, а вони бідолаги такі зайняті роботою, що досі поміняти цінник не встигли.
Короче, беру я в АТБ літру соку апельсинового за 7,19 і пачку "Мальбарухи" за 11,99. Ну, понятно, шо ціни такі розраховані на реакцію "шо мені тих дві копійки?". Але є такі люди, які за копійку можуть шось нехороше в церкві зробити, а за дві - зробити це двічі і голосно.
Ну, в даному випадку цінник на полиці і ціна в чеку відповідали одна одній, а касирша видала здачу до копійочки, як в чеку написано. Можна припустити, що спекуляціями тут не займаються.
Також в "Седам" заходив, в мене враження таке склалось, що з супермаркетів "Седамів" у Вас найбільше. На районі, де я живу, якраз до цього маркету і хожу. Якість обслуговування у всіх суперах однакова, хороша тобто. А от барабулі недавно купив єгипетської (бо українську тільки на базарах знайти можна, дожились... ) Так от, та барабуля на вигляд нормальна, а зсередини погризена єгипетськими черв"яками-революціонерами. Треба половину відрізати і викидати. Отако!

Торгова вулиця.

Ну, треба на базар заглянути. Йду до "Центрального". Ану, гляну чи гречку з Китаю вже привезли. Я, взагалі, гречки не люблю, а після цього "гречаного психозу" - взагалі ненавиджу! Мені один чоловік розказував, що нею у Франції свиней годують, а в нас зробили так, що рівень достатку міста визначається її наявністю на полицях. Буе!
- Добрий день, у Вас гречка китайська є? - запитую продавчиню.
- Нема, - відповідає. - В нас тільки українська за 22,70. Ви, якщо китайську десь побачити - не вздумайте купляти! Вона - кормова, а не столова!
Дякую за пораду і йду далі подивитися на сало. О, а от і воно.
- Доброго здоровля, а це кошерне сало? - звертаюсь до дівчини, котра ним торгує.
- Як це? Це з чого його роблять?
- Зі свині, просто вона від народження до смерті землі не торкається. Її на спеціальних парапетах вирощують над землею.
- Придумали... нема в нас такого! От є хороше сало домашнє. Беріть і не вигадуйте!
Хєх, незадача... піду ще в людей попитаю.Підхожу до бабки, що прямо на тротуарі стоїть.
- А де тут сала кошерного купити можна?
- Вон в павільйонє.
- А воно точно кошерне?
- Ат, заботи у людєй! Ат, заботи! Уже нє знаюць, шо придумати!
Бабка починає заводитись і її гучна бесіда потроху переростає у вереск. Торгові ряди наповнюються гулом базарних, тіпа, люди вже зовсім подуріли, самі не знають, чого хочуть. До першої старої підключається друга, що поряд проходила і я, розуміючи, шо зараз можу получити від вазмушчьонних пенсіонерок рябою торбою по морді починаю з"їжджати з тєми. Відкланююсь і відхожу. В спину мені летить репліка "Сала єму кашернава захатєлась! В Ізраель за нім єжжяй!"

Нутрощі "Центрального"

Перелякано вибігаю з базару і перевіряю чи спину не опплювали. Та, нє вроді, нормально все. Сала наївся - сідаю в 12 маршрутку і їду на "Ниву". Чистенький такий базар, підметено. ряди торгові акуратні. Може тому, що ранок ше. Підхожу до палаток з жіночими і дитячими колготами і пристаю з придуркуватими запитаннями.
- А у Вас є коготи, які повнять? - запитую.
- Тільки жіночі. Чоловічих нема, та й нашо Вам таких, які повнять?
- Та, я балетом займаюсь - худрук наш "дожимає" постійно, шо в мене ноги худі. Треба такі колготи підібрати, щоб ноги товстими виглядали.
- А якого кольору?
- Та, без різниці. Головне, щоб повнили.
Тітка риється в мішках і дістає мені ритузи "тєлєснава цвета" за 15 гривень.
- Такі підходять?
- Та, дорого. Скидку зробите?
- Та це й так найдешевші. Яка ж скидка?
Ну, дякую і йду далі. Підхожу до іншого контейнера. Там молодша трохи жіночка торгує. Розказую їй про балетного худрука-тирана. Жіночка щиро переймається і починає лохматити ящики з колготами. Зупиняє вибір на ядовито-червоних таких, що блищать.
- Червоний колір всіх повнить. Ці мають підійти.
- О - то шо тре!
Дивлюся на шапки такі жіночі сітчаті рожеві, салатові...
Цікавлюсь скільки така шапка коштує?
- Та це жіночі!
- Розумієте, в мене дівчина така, що під час любощів вимагає від мене, щоб я обов"язково в жіночій шапці був. Я вже й її всі шапки переміряв, і матері її. Остання, яка їй до душі припала - норкова така, пухнаста, але в ній жарко дуже. А ця сітчата, дихає.
- Ну, давай поміряємо, якшо на чурбан твій налізе.
Міряю і прошу сфотографувати мене, щоб дівчині показати, чи підходить.
- Ну, - кажу, - зараз піду покажу фотку і, якщо їй сподобається, то прийду куплю.

Це ота шапка, яку міряв.

На базарі народ терпеливий - нормально реагує, радить, підказує і хвалить. Тіпа, "ой. как Вам ідьот". головне - продати. Але відношення радує. Єдине, що мені не дуже - так це відсутність англомовної навігації.

Ціну комусь на спині написали...

А, ще білорусів багато помітив. Їдуть суди таритись. До нас так румуни в Чернівці постійно заїжджають.Таблички на рядах або українською, або російською.
На "Союзі" п"ять зірок намальовано, не знаю, чим він такий зірковий. Ну, нічим від інших не кращий і не гірший...на касах, ніби не дурять...