Зустріч зі Святославом Вакарчуком

           Ось і добігає до свого логічного завершення ще один тиждень мого життя, тиждень, який, з одного боку, схожий на попередній, а з іншого боку - зовсім не такий, як інші… Особисто для мене цей тиждень став підтвердженням того, що майже нічого неможливого не існує… і я хотів би поділитися з Вами деякими своїми враженнями.

         Одним з найяскравіших вражень за минулий тиждень для мене стала зустріч із Святославом Вакарчуком! Так, у минулий понеділок у SkyArtCafe, що знаходиться у PinchukArtCentre, ми з друзями зустрілися із солістом гурту «Океан Ельзи» Святославом Вакарчуком та поспілкувалися з ним «по душам». І Ви знаєте, Святослав виявися не лише добрим музикантом, яким я вважав його раніше, а й досить приємним співрозмовником. Дуже порадувало, що він не хворіє «зірковою хворобою», і спілкувався з нами по-дружньому і, як мені здалося, досить відверто. Ми говорили абсолютно на різні теми: про його творчість, про відносини між чоловіком та жінкою, про освіту, про те, чому Україна живе сьогодні так, як живе, про долю… Я не стану описувати зміст та подробиці усього спілкування, скажу лише, що цікавою була відповідь Святослава на питання про те, чому сучасні українці дуже мало думають самостійно… Наведу лише декілька цитат: «В Україні треба покращувати освіту. Ніякі політичні сили не покращать життя ні за 5, ні за 10 років. Зміни треба починати з дитячого садочку. Як змінити карпатських селян, або донецьких шахтарів? Вони такі, як є. Треба виховувати дітей. Не може покращитись життя людей, які виносять сміття і викидають його поруч із власним будинком».Здавалося б, нічого особливого не сказав – все це дуже прості і зрозумілі речі… Але ж, як виявляється, зрозумілі не усім… Як багато ми знаємо про складне і непотрібне, і як мало про просте, але дуже важливе. Крім того, отак посидіти та порозказувати про необхідність щось робити може чи не кожен за нас… А чи кожен з нас здатен справді щось робити? Щось, від чого користь була б не тільки особиста, а щоб інші мали шанс розвиватись? І Святослав робить це… кому цікаво вбийте у Google «Фонд «Люди Майбутнього»… І знаєте, дуже радісно і тепло стає, коли розумієш, що твої ідеї, твій світогляд, твої принципи збігаються із ідеями, світоглядом та принципами таких успішних людей. Тут хотілося б навести ще одну цитату яка, як на мене, дуже влучно характеризує Святослава : «Дивився по «Діскавері» програму про моделювання всесвітньої катастрофи. Так ось – виживуть ті, хто орієнтується на себе, а не на долю». І в цьому я з ним абсолютно згоден.

         Ви можете спитати чому зустрічались саме з Вакарчуком?! А тому що він дуже успішна людина, тому що він думаюча людина, тому що він такий, яким він є, і нікого із себе не вдає.

          І, повертаючись до слів про те, що нічого неможливого не існує, хочу сказати, що раніше, якби мені сказали, що я буду сидіти поруч із одним із найкращих музикантів України і спілкуватися з ним як зі своїм другом, я б не повірив і, подумавши «де я, а де Вакарчук», сказав би: «це неможливо!». Зараз я розумію, як би я тоді помилився! І як я помилюся, якщо у майбутньому, зустрівшись із якоюсь перешкодою, я скажу, що це неможливо… Не буває нездійснених цілей, є цілі, не підкріплені ресурсами. І якщо Вам хтось скаже «це неможливо», - не вірте, і пам’ятайте, що трапиться те і тоді, для чого і коли створено більше причин!!!

P.s. Я щиро радий, що в Україні є такі люди як Святослав Вакарчук! На жаль, небагато, але головне, що є!
P.s. А ще в нього прикольне почуття гумору :)