Дорослість

Дорослість. Ви ніколи не помічали, коли вона приходить? Отак рано зранку чуєте: "тук-тук".
- хто там?
- Я Ваша дорослість! Вітаю! Тепер Ви дорослий/ла!
До кожного вона приходить, мабуть, непомітно. ще з пелюшок я вважала себе дорослою. моїми першим реченням мало бути: "я вже доросла!". майже на всіх відео записах, коли мене питають чи доросла я, без сумніву й вагань відповідала ТАК. а зараз у 20 років, я згадала це слово. люди вживають його доволі часто. не знаю як ви особисто, але я вживаю його. наприклад, коли реально вигрібаю, що другу вже не можна пити. заість того, аби сказати "СТОП!" кажу, що він дорослий і ладен сам приймати рішення.
Чи є якісь критерії за якими можна визначити ступінь дорослості й скільки ще залишилось до неї? можливо, дорослість - це здатність приймати правильні рішення; тримати свої слова; відсутність страху сказати людині правду; закінчення того періоду, коли "морозишся" від когось;  це коли розумієш, що зробив шось правильно.
За юридичними штуками дорослість починається у 35 років. але як на мене то це все відносне. я спілкуюсь з багатьма людьми. вони всі різного віку, статі, віросповідання. кольору шкіри, далеко не всі бачать сни українською чи російською. це не важливо! деякі з них вважають, що дорослість - це коли у тб куча обов’язків , не тільки на роботі, а й перед власною сім*єю, дітьми. тому для них ще один день народження - це зайвий привід для поганого настрою. але про фобії ДН, то окрема тема. хилю до того, що для кожного індивіда існує своє поняття дорослості. собі я не накреслила чітких кордонів. та хочу сказати, що коли я прокинулась у свій дн, то я усвідомила... нічого глобального не усвідомила. то була ще одна Сб опісля насиченого подіями тижня. але! але я згадала свою цитату з улюбленого твору "неважливо які цифри стоять у паспорті!". Справді! бред кажуть, що життя починається у 40! воно починається тоді, коли ти цього хочеш! воно може "початись" раніше і тривати аж до... 100 років! а чому б ні? 100 - це гарна цифра  все залежить тільки від вас! я знаю людей, які у свої 20 цілодобово сидять вдома й вважають, що все вже пройшло! знаю й тих, з кого варто брати приклад. це люди з вічним запалом енергії, яку вони випромінюють і діляться з іншими. вони навіть не знають такою колокації як "криза середнього віку"! я важаю їх дорослими не тільки тому що їм більше 35.
Вони дорослі! хоча не завше це видно  але найголовнішого очима не побачиш! (МП)