В Борисоглібському соборі згадували Андрія Антоновича Карнабеда (фото)

13 грудня в Борисоглібському соборі вшанували пам’ять Андрія Антоновича Карнабеда, члена-кореспондента Української академії архітектури, кандидата архітектури, колишнього завідувача відділу фондів Чернігівського державного архітектурно-історичного заповідника.

Працівники музеїв, архіву, бібліотек, управління архітектури, колеги та друзі Андрія Антоновича, згадували маловідомі сторінки його життя та розповідали про нього, як одного із засновників фондових колекцій заповідника, архітектора і художника, дослідника чернігівських старожитностей та про його пам’яткоохоронну діяльність. Також присутні переглянули фільм про Андрія Антоновича, який створено Чернігівською обласною організацією товариства охорони пам’яток за участю Чернігівської обласної державної телерадіокомпанії.
Завідувач відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», кандидат історичних наук Ольга Травкіна, розповіла про життєвий шлях Андрія Карнабеда:
– Народився він в 1927 році на Чернігівщині, навчався на архітектурному факультеті Київського інженерно-будівельного інституту, після його закінчення повернувся до Чернігова. Місто було зруйноване під час Другої світової війни, його пам’ятки архітектури лежали в руїнах. Ситуація була складною: з одного боку в 1946 р. урядом приймається постанова про «Про відновлення міста Чернігова», з іншого – лунали голоси серед архітектурного керівництва міста про те, щоб П’ятницьку церкву не відбудовувати; розібрати залишки Катерининської церкви, склепіння Борисоглібського собору тощо. Пам’ятки міста були врятовані зусиллями відомих архітекторів-реставраторів П. Барановського, М. Холостенко, М. Говденко. Андрій Карнабед як молодий спеціаліст брав участь у їх відновленні, на нього велике враження справила діяльність, ентузіазм, самовідданість, насамперед, Петра Барановського, він часто повторював його вислів: «Краще врятувати один пам’ятник, ніж написати десять дисертацій». Думається, що під впливом цієї непересічної особистості, інших архітекторів-реставраторів сформувався Андрій Карнабед як дослідник пам’яток, невтомний захисник старовинної забудови Чернігова, його ще називали «невгамовний Карнабед», збирач та фундатор фондових колекцій заповідника.

Працюючи з перших днів заснування заповідника, протягом майже 30 років роботи, він керував і особисто займався архітектурно-археологічними дослідженнями і обмірами чернігівських, новгород-сіверських пам’яток, печер і підземель, виявив залишки архітектурних об’єктів, зокрема стародавні притвори Спаського собору та галереї Успенського собору, приміщення магістрату XVII ст. тощо. Андрій Карнабед був ініціатором численних науково-пошукових експедицій по місту і області, завдяки яким виявлено, обстежено, зафіксовано десятки раніше невідомих пам’яток архітектури, мистецтва, народного побуту, історії. Як архітектор, він досліджував не лише культову архітектуру, але й активно боровся за збереження дерев’яних житлових будинків з чудовим різьбленням, характерних для регіону Полісся. Всього було зібрано і передано до фондів близько 60 тисяч експонатів.
У 1958 році Андрій Карнабед був прийнятий до Спілки Архітекторів України, 1966 року обраний головою Чернігівської міської організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, у грудні 1966 року обраний членом правління Чернігівської обласної організації цього товариства і з 1967 року членом Головної ради Товариства.
У 1990 році Андрія Антоновича обрали депутатом Чернігівської міської та Чернігівської обласної рад народних депутатів. Андрій Карнабед був Почесним членом Всеукраїнської спілки краєзнавців.

У 1974 році Андрій Карнабед захистив дисертацію на вчений ступінь кандидата архітектури, а в 1994 році обраний членом-кореспондентом Української Академії Архітектури. 29 березня 2005 р. Андрій Антонович Карнабед – «останній Дон-Кіхот старого Чернігова» – пішов із життя.
Співробітники заповідника продовжують справу Андрія Антоновича Карнабеда, виявляють, збирають експонати, поповнюють музейні колекції, в тому числі, будівельних матеріалів, які започаткував невтомний збирач, краєзнавець, дослідник. На сьогоднішній день фондові колекції заповідника нараховують понад 60 тисяч предметів основного фонду та більше 30000 – науково-допоміжного.
Старий Чернігів втратив свого найсамовідданішого захисника. Приєднуємося до слів академіка Дмитра Ліхачова, який свого часу сказав про Андрія Антоновича: «На таких как Вы, дорогой Андрей Антонович, стоит наша Земля, растут патриоты и труженики, за совесть работающие и по совести живущие, рыцари духа!»

Володимир Коваль

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.