Скажений бик Соловей не винний, що його господар і ветеринар отримують щеплення проти сказу

42-річний Сергій Мурашко і 37-річний Сергій Косенко із села Вересоч Куликівського району отримують у Куликівській районній лікарні щеплення від сказу. Чоловіки контактували зі скаженим биком. Сергій Мурашко, єгер приватного мисливського товариства «Вересоч», — господар бика Солов'я. Сергій Косенко —ветеринарний фельдшер за освітою, зараз молокоприймальник і, по договору, технік зі штучного осіменіння великої рогатої худоби.

Солов'ю було близько двох років, чорної з білим масті, хазяїн ростив його на м'ясо. Бик здох. Взяли аналіз головного мозку. Захворювання на сказ підтвердилося. Тушу Солов'я спалили. Ймовірно, бика в кошарі заразила скажена лисиця.

Падає, шию заламує у судомах, реве, кричить

19 травня увечері Сергій Мурашко пішов годувати бика. Тварина відмовилася від їжі. Була не в настрої, агресивна. Сергій Васильович запросив друга, Сергія Косенка.
— Я думав, що у бика шлунок став, — говорить Сергій Мурашко. — Друг послухав, каже, чутно, як шлунок робить.

Оглядали бика у кошарі. Хмарило, дощ находив, сутеніло.
— Я послухав, подивився, кругом походив, — згадує Сергій Косенко. — Слухав бика вухом. Треба було б фонендоскопом. Біля голови подивився, чи нема кліща, навіть потрогав, .повертав голову. Кажу Сергію: «Може, ти його обгодував? Давав сіно, а тоді різко став давати багато зелені. Може буть інтоксикація». Кажу господарю: «Наблюдай, я поїду додому». Зранку господар дзвонить: «Ану, вдень подивись. Бо щось він мені не подобається. Агресивний». Заходжу у двір, став здаля, понаблюдав. Кажу: «Викликай спеціалістів з району».

Соловей у кошарі на прив'язі стояв. Місця собі не знаходив. То лягав, то вставав. Ревів. Погляд зляканий. Не пив. Кидається їсти траву, пожує трохи і не може проковтнуть. Слина виділяється, морда вся у слині.
— Слинотеча яра була, — підтверджує Сергій Косенко. — Агресивність. Параліч глотки. Ковтать взагалі не міг. Світлобоязнь. Стоїть надворі, піднімає голову, зрачки починають бігать як попало. Очі закриває, голову нагинає.

Сергій Косенко, якому до цього доводилося спостерігати сказ тільки у лисиць, собак, котів, запідозрив сказ у бика. У це не хотілося вірити.
— Я подзвонив відразу Наташі Харченко із Дрімайлівки, — продовжує Сергій Косенко. — Вона наш дільничний ветлікар. Кажу: «Ніколаєвна, так і так, сказ». «Да не може бути! Може, це отруєння?» Нервові явища можуть бути і при отруєннях. Каже: «Поставте воду». Поставили відро з водою. Бик наче й хоче пить, рота роззявляє, мордою водить у воді, а потім відро на роги, давай целять (кидать) його на себе.

20 травня, у вівторок, до Сергія Мурашка приїхали начальник Куликівської лікарні ветеринарної медицини Вадим Медвідь і Наталія Харченко.
Подивилися на бика, кажуть: «Та у нього всі симптоми сказу». Після того ще 20-го увечері приїздили і на другий день, привезли вакцину, решту худоби моєї прищепили. Вакцину дали безкоштовно, — говорить господар бика.

На другий, третій день бику ставало все гірше.
— 22 травня, у четвер, я заїхав до Сергія, — розповідає фельдшер. — Глянув на бика, кажу: «Ну, йому вже недовго лишилося». Падає, шию заламує у судомах, реве, кричить. Тоді хоп — відпустило. Постоїть і знову падає. В той же день після обіду, на четвертий день з початку гострого перебігу хвороби, бик і пропав. Різать його не можна було, забивать не можна.

У п'ятницю, 23 травня, дружина Лариса (вона бактеріолог, працює в Куликівці) з роботи дзвонить: «Ну що, догралися? Сказ підтвердився».

А в понеділок, 26 травня, нас уже викликали в лікарню.

— Злякалися за своє життя?
— Чого це злякалися? — Сергій Мурашко поводить плечем з татуюванням, яке свідчить про службу у ракетних військах. — Що зробиш. Це життя.

— Як дружина відреагувала?
— Нормально. Поплакала, да і все.

— За бичком чи за вами, що щеплення треба робити?
— Не знаю, за ким вона плакала, — усміхається Сергій Мурашко.
— Головне, щоб усе обійшлося благополучно, а то все чепуха, то все наживне. І гроші, і бички.
— Результати вакцинації залежатимуть від того, як спрацює імунітет, — додає Сергій Косенко. — Морально важкувато, трохи нерви лоскоче. Бо часом і спеціально так не заразишся, як випадково можеш. Ну, да все в Божих руках.

Чоловікам дев'ять місяців зовсім не можна пити.
— Пить вообще нельзя тепер, — говорить Сергій Мурашко. — Ні до вакцинації, ні під час, ні після. Після останнього щеплення пить не можна півроку. Ні краплі. Нам дали бумагу, ми її підписали, що попереджені.

Бика Солов'я заразила, ймовірно, скажена лисиця

Сергій Мурашко розказує, що Соловей здох у кошарі. Тушу вивезли на скотомогильник, спалили і закопали. Ветслужба приїхала додому, дезінфекцію зробила, обробила кошару і все, що в кошарі, навіть гній, спеціальною рідиною. Потім гній теж вивезли і спалили.

Господар вважає, що Соловей заразився від скаженої лисиці.
— Перед Пасхою в село забігала лисиця, — пригадує. — У кошарі бігала. Бачив її"у дворі. Тільки не бачив, чи кусала вона бика. Мо', пробігла по кормушці, слина й капнула. Я стріляв у лисицю. Десь у кущі побігла. Я її не шукав, чи влучив, чи ні, не знаю.

Сергій Косенко бачив з осені чотири чи п'ять лисиць тільки на своїй вулиці.
— Двічі по двору літала, птицю порвала. У сусідки була, налякала курей. А то у сусіда собаку порвала. Тоді ще раз бігала. Хворі чи здорові ті лисиці, ніхто не знає. Саме дикі тварини, в основному, переносять сказ. Вовки, лисиці, собаки, єнотовидні собаки.

Сергій Мурашко вважає, що з розповсюдженням сказу треба боротися.
— Домашній худобі треба робити щеплення від сказу щороку, як собакам і котам. Он гляньте, — показує на пасовище, яке видно з ґанку. — Ходять корови по полю. Де гарантія, що зараз не прибіжить скажена лисиця? Тим більше, що там ферма покинута. Буває, м'ясники ріжуть там і телят, і корів. Друга пастушня теж під лісом пасеться (всього у Вересочі три пастушні). Ходять корови, лисицю не видно у траві, вона слину залишила або навіть підбігла і вкусила, це не видно.

У цьому році я Губського (начальника управління ветеринарної медицини Куликівського району. — Авт.) питав, чому не розкидалася вакцина в кубиках. Губський сказав: «Із самольота розкидали».

Треба мисливців зацікавлювати, щоб відстрілювали лисицю. Колись її шкурка коштувала 150 гривень, І зараз теж 150. Так хіба це гроші? Треба організовувать спеціальні бригади по відстрілу лисиць. Взимку — у січні, лютому.

Сергій Мурашко єгерем працює п'ять років. До того працював лісником. Кількість лисиць помітно збільшилася за останні десять років.
— У нас дома років сім тому був такий випадок, — пригадує Сергій Косенко. — Зайшла лисиця у двір. А у нас була сучка із собачатами. Лисиця залізла в гніздо до сучки. Порвала собачат, і в гнізді залишилася. А я зранку вийшов, сучка біжить назустріч, веде показувать. Глянув у гніздо — там лисиця. Ми її закололи вилами.

Шість уколів протягом трьох місяців

Завідувач хірургічного відділення Куликівської центральної районної лікарні Валерій Годяєв говорить, що за 10 років це другий такий випадок.
— У нас непрямий контакт був, — пояснює Сергій Косенко. — Бик нас не покусав, не поранив. Але ж ми торкалися тварини. А на руках тріщини можуть бути, мікротріщини, подряпини. І через слизову передається. Попала слина на руку, око потер чи в носі, і все, можеш інфікуватися,

У лікарні Сергій Мурашко і Сергій Косенко добу, із 27 травня, пролежали в стаціонарі.

— За нами спостерігали, — кажуть чоловіки. — Міряли тиск, температуру, аналізи брали. Відреагували на вакцину нормально. Алергічних реакцій не було.

— Пацієнти оглянуті невропатологом і терапевтом, — говорить Валерій Годяєв. — Вони отримають шість ін'єкцій у верхню частину руки протягом трьох місяців за схемою. У нульовий день (при зверненні людини), 3-ій, 7-ий, 14-ий, 28-ий і 90-ий. Вакцини використовуємо російські та індійські. Хлопцям кололи індійську — «Індіраб».

Люди отримують антирабічну вакцину (проти сказу) безкоштовно. Якби купували, може б, інакше себе вели, — продовжує Годяєв.

— Буває, що вкусить кіт, вони того кота вбивають. Якби вони його не вбивали, а хоча б днів десять поспостерігали, захворів чи ні насправді. А коли вбили, то це вже підозра на сказ. І кожне себе хоче перестрахувать, звертається в лікарню, кожному показане щеплення.

— Якщо людина, не дай Бог, захворіла на сказ...
— Сказ невиліковний, — говорить лікар. — Людина помирає.

— Якщо людина інфікована, щеплення запобігає розвитку захворювання?
— Запобігає.

— Щоб не запізнитися, на який день треба звертатися?
— Чим раніше, тим краще. Протягом перших трьох діб.

За минулий ріку Куликівському районі щеплення від сказу отримали 12 чоловік. У цьому році — вже п'ять. Люди після вакцинації почувалися нормально.

Тамара Краченко, тижневик «Вісник Ч» №23 (1465)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.