Хода “Чернігів, виходь” навідалася до міліції, міськради та офісу партії регіонів. До протестувальників ніхто не вийшов

П'ятниця, 24 січня 2014 15:16 | Переглядів: 18803

Масові протести з Києва перекинулися на всю Україну. Уже ніхто і не згадує про євроінтеграцію, відмова влади від якої лише стала іскрою, від якої загорілося полум'я у Києві на Майдані Незалежності. Свавілля і жорстокість правоохоронців, тотальна корупція у державних органах, відсутність справедливого суду, зубожіння населення і розграбування країни олігархічними кланами — ось справжні причини народних бунтів, які охопили передусім столицю, Захід України та деякі центральні області.

Чернігів від всього цього завжди стояв трохи осторонь. Наша тиха провінція жила своїм життям, і вся “революційна” діяльність місцевих жителів зводилася до поїздок до Києва небагатьох активістів та кухонних обговорень решти тих, хто співчуває, без якихось активних дій. Намети Євромайдану у сквері ім. Попудренка біля Красної площі збирали нечисленні мітинги, та й по всьому.
Але, здається, за останні дні, коли після нелегітимного прийняття “диктаторських” законів почалися масові побиття, вбивства та викрадення протестувальників у Києві, і Чернігів таки прокинувся від сплячки. До захоплень ОДА, які вчинили гарячі голови у західних областях, у нас не дійшло. Але позавчорашня панахида в пам'ять перших загиблих на Майдані в Києві та сьогоднішній мітинг-хода вулицями Чернігова зібрали не одну сотню людей.
Анонсований на десяту ранку 24 січня мітинг-протест “Чернігів, виходь” відбувся у формі ходи, протягом якої її учасники відвідали найодіозніші установи міста, причетні, на думку його організаторів, до того, що зараз відбувається в Україні. Почалася хода із відвідувань будівлі міліції на Шевченка, 13.

Також пройшлися до міської та обласної прокуратури. Кореспондент на цей епізод не встиг, але, за повідомленнями із соцмереж, біля неї одна із учасниць ходи роздягнулася до білизни у знак протестів проти катувань "Беркутом" впійманих протестувальників шляхом роздягання і поливання водою на морозі. Ніхто із правоохоронців до народу не вийшов, після чого акція перемістилися до Чернігівської міської ради, під якою відбувся мітинг. Активісти Ігор Андрійченко, Стас Тавлуй та інші сказали декілька промов та спробували привести до мітингувальників когось із владців, щоб ті дали свою оцінку подій. Під вигуки “Служіть громаді” активісти на декілька хвилин зникли у будівлі, але, як і очікувалося, ніхто із градоначальників чи їх уповноважених осіб до людей не вийшов. “Нічого не відреагують вони на наші звернення”, - так коротко і точно передала очікування учасників протесту жіночка середнього віку з прапором України.

У будівлі мерії активістів зустрів заступник міського голови Станіслав Віхров, який повідомив, що всі свої вимоги чернігівці можуть передати під час сесії міської ради 30 січня. Рішення прийти сюди 30 січня натовп зустрів схвальними вигуками. “Давити їх треба, тварюк, а не говорити”, - вилаявся поряд мужичок. “Такі нелюди”. Видно, що принаймні ті, хто сьогодні прийшов на мітинг, не вірять владі ні на копійку.
Останнім пунктом призначення ходи став офіс партії регіонів на вул. Київська. Організованою колоною під сигнали автомобілістів, що підтримують протест та вигуки “Банду геть” та “Чернігів, вставай” мітингувальники пройшлися до будівлі Чернігівської дільниці з контролю та благоустрою на перехресті з вул. Київської з вул. Горького. Незважаючи на відсутність партійної таблички на будівлі, організатори мітингу запевнили, що осередок партії регіонів знаходиться саме тут. Втім, туди людей теж не пустили, двері виявилися зачиненими. Після промов та вигуків гасел, у яких партія регіонів порівнювалася з фашистами, мітинг закінчився. Наостанок всіх запросили щовечора з 18 до 19 години приходити на мітинги Євромайдану до парку ім. Попудренка.

Окремо хотілося б наголосити, що незважаючи на думку, що ходять на мітинги в Чернігові якісь маргінали, нікого, хто нагадував проплачених “активістів”, я не помітив. Чернігів — місто маленьке, багато хто знає тут одне одного. Та і у таку погоду, коли пальці дубіють за кілька секунд, навряд чи сюди прийдуть випадкові люди не “за ідею”. Бачив на мітингу пенсіонерів, знайомих студентів, спортсменів, директорів ІТ-фірм, інтелігенцію. Навіть хлопця із забинтованою ногою і на милицях. “Мені не важко”, - відповів на моє питання той, і шкутильгаючи ближче до натовпу. А от якихось сумнівних елементів-тітушок, яких люблять використовувати противники протестів, чи агресивних молодиків помічено не було.
Як і на попередніх акціях, ця проходила без партійних гасел та символіки. Нечисленні правоохоронці у хід акції не втручалися.

Богдан Гуляй