У справі про вбивство чернігівцем рідних сестри та племінниці стали відомі подробиці

Тихий дворик старої п’ятиповерхівки-панельки недалеко від центру Чернігова. На землі сумно шелестить пале осіннє листя. Біля під’їзду молода мама у навушниках меланхолійно гойдає коляску із дитиною. Така звична картина провінційного життя, мила і мало не ідилічна. Стоячи біля під’їзду цього будинку і не повіриш одразу, що увечері шостого жовтня у одній із його квартир розігралася кривава трагедія. Поки голова сім'ї був на роботі, 32-річний Віталій, рідний брат Тетяни Володимирівни Хілкової, прийшов сюди із ножем близько половини одинадцятої вечора, щоб убити сестру та її дочку Катерину.





Тетяна та Катерина Хілкови займалися танцями, мали свою студію сучасного танцю "Реверанс" на вулиці Одинцова, досить відому у місті. Допомагав вести заняття і чоловік Тетяни Андрій. Можна сказати, що танці були справою життя всієї родини. У студії займалося більше сотні дітей різного віку. Регулярно виїздили по Україні на змагання, вигравали почесні місця. Тетяна Володимирівна мала рідного брата Віталія, уже дорослого, який жив із матір'ю в окремій квартирі і повністю забезпечувався матір'ю. Мати Тетяни померла минулого тижня. Саме її смерть, схоже, і підштовхнула вбивцю прийняти рішення - через кілька днів брат здійснив свій холоднокровний злочин.

Чоловік і батько загиблих Андрій Хілков вдома не сам. Учениці школи танців прийшли підтримати у горі. У квартирі ще і досі запах крові, а її сліди — на шпалерах та стелі. Незважаючи на пригніченість страшною бідою, чоловік погодився розповісти про трагедію.
- У мене не було ніякого передчуття, що так може статися. Адже вбивця був рідним братом моєї дружини. А людиною він був до життя зовсім не пристосованою. Жив все життя із матір'ю і виріс егоїстом. Знав тільки комп'ютер і спав у своїй кімнаті. Мати його ростила і плекала.
Нещодавно вона захворіла на рак і померла. Похоронили її, він приходив до нас, розмовляли про те, як буде жити далі. Казав, що продасть квартиру, і всілякі інші дурниці. Людина думала лише про гроші. Він ніде не працював, не має жодного дня трудового стажу. Мати була будівельником, і іноді забирала його на якісь будівельні роботи. Але в основному працювала вона, і привчала, що все — для нього. А коли дізналася про свою хворобу, була у шоці — а на кого ж син залишиться?
Тетяна говорила йому: “Віталік, я заміню тобі матір, і виперу, і поїсти приготую”. Ми все хотіли робити для нього. Після поминок я сказав йому: “Іди додому, подумай, і прийди, щоб повідомити своє рішення. Що б ти не вирішив, ми приймемо”. Ми не бідні люди і змогли б забезпечити йому нормальне життя, тим більше — рідна людина.
Таню він не любив через те, що вона постійно нагадувала йому про необхідність працювати. “Матері вже 60 років. Ти не повинен лежати. Ти маєш працювати і приносити користь”, - говорила вона. Мати хвора, їй треба таблетки, а він навіть не міг вийти із дому купити, привозили ми, хоча постійно зайняті на роботі.
Стосовно його психічного нездоров'я скажу: я сам працюю на психбригаді. І Віталій був просто егоїстом, вирощеним матір'ю. Психічно нормальною, але дуже хитрою і підступною людиною — пристосуванцем. На злочин він ішов, усвідомлюючи все. Вибрав день, щоб я був у цей час на чергуванні.
Коли я дізнався про вбивство, тут же зірвався з роботи. У передпокої все було залито кров'ю. На порозі лежала моя дружина, трохи далі — донька. Всередину мене не пустили. 
Те, що пишуть про якусь спадщину — неправда. Пройшло лише два дні, яка там може бути спадщина? Заповіту у матері не було. Квартира, щоб жити, у нього після матері лишалася. Я взагалі не розумію, як це могло статися. Просто жорстока людина. 
Я обов’язково буду наполягати на його покаранні. Він забрав у мене все, і я не знаю, як жити далі. У нас же навіть майже особистого життя не було – весь час із дітьми. А тепер я один і не маю нічого. А його — не покарають?

Міліція каже, що вбивця зовсім не схожий на психічно хворого чи неадекватного, і ніколи раніше з подібного приводу у відповідних закладах не лікувався і на обліку не перебував. Втім, експертизу щодо психічного стану призначать все-одно. Кримінальне провадження відкрито за пунктом 1 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України, "Умисне вбивство двох або більше осіб". Правоохоронці кажуть, що затриманому загрожує від десяти до п’ятнадцяти років позбавлення волі, або навіть і довічне ув’язнення.

Сусіди говорять, що Хілкови були дуже позитивною родиною, ніколи не сварилися, завжди були до всіх у дворі привітними. "Таких сусідів ще треба пошукати", - розповідає журналістам бабуся із квартири поруч. - "Щоб у них хтось лаявся - ніколи такого не чула", - додає сусідка згори. Жителі будинку не розуміють, як могла статися ця трагедія.

У друга родини Хілкових Олександра, батька однієї із учениць “Реверансу”, стоять сльози на очах. Пройшло вже два дні, але він ще і досі не може забути страшної картини, свідком якої став. Олександр був присутнім у квартирі одразу після вбивства, а також був на слідчому експерименті, який проводився міліцією на місті злочину наступного дня.



- Убивця був абсолютно холоднокровним і готувався заздалегідь. Розказував, що ніж замовив через інтернет. Повісив його у піхви на грудях. Із ножем пішов до під'їзду Хілкових, сказав, хто прийшов, і, взявши ножа до рук, став чекати за дверима. Тетяна Володимирівна з донькою відкрили двері. І він одразу, без розмов, почав наносити удари. Після того, як жертви упали, ножем жорстоко добивав уже лежачих. Всього на тілах загиблих було 45 ножових поранень. Їх потім патологоанатоми зшивали чотири з половиною години, готуючи до поховання. Після цього він помив у ванній ніж і почав дзвонити по сусідам, щоб ті викликали міліцію. Сусідка по сходовій клітці, до якої він звернувся, навіть не повірила, коли злочинець сказав, що щойно убив двох людей і треба подзвонити у міліцію. Тільки жителі квартири знизу викликали правоохоронців. Віктор, чекаючи їх, у цей час спокійно стояв на майданчику між поверхами. Ось, ці краплі крові — це з його руки, яку він порізав під час вбивства.



Міліції він сказав, що зробив це заради грошей. На слідчому експерименті вів себе спокійно. Розказував, що у травмпункті йому неправильно зашили поранену руку і треба переробити.

 На своїх сторінках у соціальній мережі "Вконтакте" на місці аватарки друзі та вихованці Тетяни Володимирівни та Каті Хілкових вивісили фото запаленої свічки на чорному фоні. "Катюша і Тетяна Володимирівна, вас буде не вистачати, правда. Пам’ятаємо, любимо, сумуємо. Вічна пам’ять", "Як ми без вас?! За що(((. Я до цього часу не можу в це повірити. Ви були кращими тренерами, я вас ніколи не забуду, ви назавжди залишитеся у моєму серці", "Чому саме вони? Я не вірю!"  - такі повідомлення можна зустріти на стінах тих, для кого танцювальний колектив "Реверанс" та його інструктори були важливою частиною життя.

Після загибелі своїх хореографів студія “Реверанс” буде продовжувати свою роботу. У п'ятницю танцюристки відновлять заняття. Тренувати поки будуть дівчатка зі старшої групи, а для постановки хореографії, скоріше за все, будуть запрошувати сторонніх хореографів. Аня, вихованка старшої групи, каже, що ці люди віддавалися своїй роботі повністю.
- У них були діти, у них були танці, у них було все. Руки опускаються,  і робити нічого не хочеться. Але розумієш, що ця справа була їх улюбленою, і її треба продовжувати.

Прощання із мамою та донькою відбулося 8 жовтня у Воскресенській церкві Чернігова.









Тетяна Хілкова



Катерина Хілкова



Богдан Гуляй

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: