Що буде з Ялівщиною в недалекому майбутньому?
Що буде з Ялівщиною в недалекому майбутньому?
Його територія унікальна, бо тут живуть і радіють сонцю рідкісні, екзотичні рослини. Їх понад 150 видів, у тому числі унікальна довголиста липа. Таких у межах міста більше немає.
Історично на території лісопарку було знайдено прадавні поселення епохи бронзи, раннього заліза, київського типу, давньоруські тощо.
У середині минулого століття Чернігівський ботанічний сад був єдиним науково-дослідницьким закладом такого спрямування на лівобережному Поліссі, тут реалізовувалося до півмільйона декоративних, плодово-ягідних, деревовидно-чагарникових рослин. Площа саду становила 170 гектарів і мала до півтисячі видів, 720 сортів декоративних рослин.
Можливо, саме тому кілька десятків громадських організацій міста об’єднались навколо цього питання і пропонують створити тут регіональний ландшафтний парк. Але чомусь (швидше за все, через чиїсь абсолютно конкретні бізнес-інтереси) міська влада пропонує дещо інші варіанти. Представник коаліції громадських організацій Олександр Хлєбов запитав у київських поважних гостей: “Що буде з цим лісом, якщо там прокласти дорогу завширшки дев’ять метрів?”. А також створити в Ялівщині культурно-розважальний парк (із закладами харчування, стоянками для автомобілів, спортивними майданчиками тощо)?
Київські гості були, м’яко кажучи, здивовані. За словами Володимира Червоного, це не дуже гарна ідея. Навпаки, потрібно якнайшвидше зробити повну інвентаризацію цього унікального лісопарку. І тоді, згідно з новим законом (який, на жаль, ще у стадії розробки) – площі зелених масивів НЕ МОЖНА буде змінити в бік зменшення. Як підкреслив Сергій Ковалевський, Ялівщина – це ж унікальна річ! Перлина! Скарб! І берегти цей скарб потрібно відповідно – по-господарськи. Тому навіть, пропозиція щодо створення парку культури та відпочинку викликає здивування! Цивілізовані країни, навпаки, “тікають” від такого й підтримують природні парки, майже не втручаючись у “діяльність” матінки-природи.
Варто зауважити, що представники громадськості запропонували столичним гостям (справді гарним фахівцям своєї справи) приїхати до Чернігова ще раз, коли на сесії буде розглядатися питання майбутнього нашої перлини.
Два “кольори” одного питання
Нагадаємо, що за збереження лісопаркової зони з наданням їй природоохоронного статусу у формі регіонального ландшафтного парку висловлювались і безліч представників громадськості, і державні інституції, і обласна рада тощо.
Міська ж влада все-таки хоче ось чого. Пропонується на базі існуючого лісопарку (250 гектарів) організувати парк загальноміського значення Ялівщина площею 150 гектарів, на території якого одночасно (планується) може перебувати п’ятнадцять тисяч відвідувачів. При цьому прокласти широку асфальтову дорогу, розробити систему пішохідних доріжок тощо. Побудувати зону відпочинку навколо Стрижня з набережними, готелями, рестораном, дитячим містечком, пляжі, спортивні та ігрові майданчики, пірси для прогулянкових човнів і катамаранів, підприємства громадського харчування й тому подібне. А ще й фізкультурно-оздоровчий центр: спортзали загального користування, критий басейн, тенісні корти, солярії тощо. Крім того, на березі Стрижня планується спорудити елітне житло. Обсяг нового багатоквартирного будівництва становитиме орієнтовно 48,5 тисячі квадратних метрів загальної площі (685 квартир). А на перспективу – ділянки садівничих товариств можуть поступово переводитися в категорію садибної житлової забудови. Фактично це означає, що на їх території (а це 11 гектарів) з’явиться ще одне елітне котеджне містечко на зразок того, що на території табору “Супутник”.
Тобто через деякий час як мінімум ТРЕТИНА землі в парку відпочинку “розійдеться” під так звану господарську діяльність. Зрозуміло, яке потім чернігівцям буде “щастя”. А от якщо все-таки створять регіональний ландшафтний парк – земля природоохоронного об’єкта недоторканна. І може бути лише зоною відпочинку. Основна мета такого парку – збереження природного середовища і створення умов для рекреації. Нагадаємо: рекреація – це система заходів, пов’язана з використанням вільного часу людей для їх оздоровчої, культурно-ознайомчої і спортивної діяльності на спеціалізованих територіях, які розташовані поза їх постійним помешканням. Рекреація охоплює всі види відпочинку. Відновлення здоров’я і праце¬здатності шляхом відпочинку на лоні природи або під час туристичної поїздки з відвідуванням національних парків, архітектурних пам’яток, музеїв.
Питання “заговорили”
На розгляд чергової сесії міської ради було подано кілька питань, що стосувалися землі, як у центрі зеленого масиву (4 гектари по вулиці Жуковського, 6), так і впритул до парку (8,5 гектара в районі кооперативу № 45). Громадські організації (і деякі партії) скликали людей на акцію протесту. Дві фракції міської ради подали спільну заяву щодо включення до порядку денного питання про введення мораторію на виділення земельки в Ялівщині. За словами одного з обранців, “у порядку денному близько півсотні питань, які стосуються Ялівщини. Тому геть брудні руки від нашої перлини! І давайте голосувати щодо кожного такого пункту поіменно”.
Варто сказати, що перед початком сесії практично всі депутати й чиновники мерії (які погоджувалися відповідати на запитання) стверджували, що вони проти дерибану Ялівщини й за те, аби наші з вами нащадки могли й надалі мати змогу насолоджуватися природою. За словами міського голови Олександра Соколова, Чернігів (за законом) не може створювати регіональний ландшафтний парк. Це право або держави, або обласної влади. Якщо вони готові “прийняти” у свою власність Ялівщину – то чому б їм і не передати. І поставив питання мораторію на голосування. Результат (через вікна було чути протестні вигуки) позитивний – 29 депутатів із 41 проголосували за включення його до порядку денного.
Якщо чесно, мало вірилося в те, що питання введення мораторію знайде підтримку депутатського корпусу. Адже дуже багато з них беруть участь (грошима, послугами тощо) в майбутній елітній (котеджній) забудові вже колишніх земель сільськогосподарського призначення (8,5 гектара КСП “Квіти Чернігова”). Спочатку ці паї викупили, а потім через сесію міської ради швиденько змінили цільове призначення – й шість десятків котеджів (як під Києвом) вже доволі швидко виростуть, як гриби. І якщо хтось мені скаже, що це абсолютно не буде заважати пересічним чернігівцям відпочивати в Ялівщині – ой, матусю, не зможу більше стримуватися! Від сорому за так званих “народних” обранців. Місцеву “еліту”. “Батьків міста”. І, як на мене, просто грабіжників з великої дороги. Тому коли депутати – як колегіальний та ні за що не відповідальний орган – проголосували за це питання позитивно, не здивувався. Тим більше, що в міській раді (коли потрібно) підраховують голоси доволі “цікаво”. Наприклад, в сесійній залі перебувають 27 депутатів (разом із мером). При цьому один голос проти виділення земельної ділянки, а п’ять – утрималися. Але один із членів лічильної групи оголошує: 27 – за. І рішення прийнято.
Варто було очікувати, що коли справа дійде до розгляду питання щодо мораторію (це вже звична практика) – не буде кворуму. Так і сталося. Адже всі ті депутати, котрі ще рік тому “рвали” на собі сорочки та слізно обіцяли зробити все для того, аби життя в Чернігові стало кращим (незалежно від політичної орієнтації), “розчинились” у повітрі перед розглядом цього питання. Залишилося тільки 22 особи, які не могли приймати ніяких рішень. І хоча, можливо, це питання виникне на наступній сесії – сумніваюся, що буде хоча б якийсь позитив.
З кожним днем усе менше й менше зелені в місті. Її знищують автомобілі й незаконні забудови, й не проведена досі інвентаризація, й котрий рік поспіль визначення меж наших лісопарків тощо. Всі акції з посадкою дерев політиками – як мертвому припарки. Останніми роками висадили, мабуть, десятки тисяч саджанців дерев, кущів, квітів тощо. Тільки прижилося – кілька десятків.
Тому, можливо, потрібно провести не громадське обговорення (як цього хоче влада) питання зелених масивів, а реальні громадські слухання. Аби з’ясувати всі точки зору. Аби провести їх, згідно з місцевим “законом”, щодо прийняття рішень. Аби кожен чернігівець (делегати від будинків) міг проголосувати (підписавшись, із повними паспортними даними) за майбутнє нашого міста. І відповідав потім за це перед нащадками. Бо коли доля Ялівщини й надалі залишатиметься в руках півсотні безвідповідальних представників міської еліти – не буде нам щастя.
Та хочеться вірити у краще. І відстоювати майбутнє міста разом. Спільними зусиллями. Незважаючи на партійний квиток чи членство у громадській організації. На можливі бізнесові втрати. І тому подібне.
Адже, нам тут ЖИТИ далі. Нашим дітям та онукам. Нехай же їхнє життя буде щасливим, радісним і від єднання з природою.
Олександр Шило
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: Ялівщина, Олександр Шило