Міліціонери побили свого колегу

28 жовтня в ресторані Козельця посварились опери кримінального розшуку. Втрутився дільничний. Тепер один потерпілий лікується в хірургічному відділенні райлікарні, інший — у неврології обласної лікарні МВС.

По нирках

З 22-річним Володимиром Кікіним-молодшим зустрічаємося вдома, куди він прийшов з лікарні помитися. Вже зібрався повертатися.
— Тут зручніше говорити, ніж у палаті, — молодий чоловік важко сідає на диван.
Володимир розповідає, що в міліції працює трохи більше року. Закінчив Київський національний університет внутрішніх справ. Його батько, Володимир Кікін-старший, теж служив у міліції, у кримінальному розшуку.
Але служба у Козелецькому райвідділі не заладилась майже з першого дня. Каже, що моральна атмосфера там нездорова. Чомусь не спрацювався зі старшим опер-уповноваженим Ігорем Тишковцем.
— Тієї п'ятниці десь о дев'ятій вечора я вийшов у місто, — розповідає про події 28 жовтня Володимир Кікін. — У центрі Козельця є ресторан «Росичі». Я пішов туди. За столиком у ресторані сидів колега з обласного управління кримінального розшуку та наш Ігор Тишковець. Я їх побачив, підійшов привітатися. Хлопець з Чернігова зі мною поздоровкався, а Тишковець мене проігнорував, мовляв, чого ти сюди прийшов.

Ми вийшли з чернігівцем покурити. Він питає, чому до мене таке ставлення. Якби я знав. Так поговорили трохи, я пішов. Чаю собі купив, поставив у них на столику. Сходив у своїх справах. Хвилин через 20-30 повернувся. У цей момент ще дівчата з райвідділу прийшли. Таня Савенко і Свєта Корнійченко. Я дивлюсь, мене не запрошує ніхто, компанія така зібралася тісна. Я пішов нагору, випив 50 грамів коньяку і спустився вниз. Там усі вийшли покурити. Я налив дві чарки горілки, хотів помиритися з Ігорем. Мовляв, скільки можна лаятись, йо-майо. В одній службі працюємо. Він, як звичайно, коли трохи під градусом, почав ображати мене, нецензурно лаятись. Я вже просто не витримав, дав йому ляпаса. Він образився, мабуть, кинув по мені цеглину. Там будівництво ще йде, добудовують поверх. Я відійшов убік. Жінки почали кричати. Я подумав, навіщо воно мені треба, вирішив піти звідти.
Відійшов метрів за 50 від ресторану, чую, за мною женуться. Я розвертаюсь, бачу — біжить Ігор і ще один чоловік у міліцейській формі. Це був Роман Краснік, наш дільничний, зараз обслуговує Козелець. Бачу, що вони не зупиняються. Знімаю куртку і кидаю в них. «Що вам треба? Продовження хочете? Побитись? Ну побийте мене, побачимо, чим скінчиться».
— Першим ударив Рома Краснік. Удар був сюди, біля скроні,. — показує ледь помітне садно біля ока. — Потім почали бити по корпусу. В ділянку підшлункової. Збили з4 ніг. Пирснули чи то водою, чи то газом. Я піднявся на одну ногу. В цей час під'їхала наша патрульна «Нива-Шевроле» з мигалками. Ледь засунули мене в машину. Повезли в райвідділ. У цей час Тишковець мене душив, своїми руками зробив замок на шиї і тримав. А Краснік навалився зліва, щоб я не встав. Під'їхали до райвідділу. Мабуть, хотіли завести мене всередину, але не встигли, під'їхав мій батько. Тишковець душив, Краснік бив по нирках, поки батько двері не відкрив та не витяг його з машини.

Потім «швидку» викликали. Я не міг вийти сам, біль був такий, що я кричав. Батько на своїй машині відвіз мене в лікарню, лікарі зафіксували побої. Я отримав струс мозку, забій лівої нирки, забій підшлункової залози. Поїхав ночувати додому.
У суботу прокинувся, а з ліжка встати не можу. Боліло у попереку зліва, наче хто ніж туди засунув. Батько привіз додому хірурга. Лікар призначив знеболювальне та інші ліки. А в неділю я ліг в лікарню. Ультразвук показав, що на нирці була гематома.
Деякі колеги приходили мене провідати. Але більшість боїться начальства.
Підвозимо постраждалого в лікарню. Володя повільно й скуто піднімається сходами, йде в палату. Дуже важко лягає в ліжко. Ліву ногу закидати допомагає руками.

Батько витяг міліціонера з машини

Під лікарнею зустрічаємося з батьком. Володимира, теж Володимиром, ідемо до свідка — медсестри геріатричного пансіонату Любові Іллюші. Ця молода жінка почула
крики чоловіків, що билися. В одному з голосів вона впізнала Володю Кікіна. Люба побігла до Володиного батька, який випадково на машині стояв неподалік, говорив зі знайомими. Разом з ним поїхали виручати молодого міліціонера.
— Коли ми під'їхали до райвідділу, патрульна «Нива» вже стояла перед двором, а один із співробітників перелазив через ворота. Вискочили з машини, почули, що Вова кричить, — розповідає Кікін-старший.
— Він кричав «Больно, отпустіть!», але його ніхто не пускав, — згадує Любов Іллюша.
— Я підбіг до «Ниви», відкрив задні дверцята, — веде далі Володимир Анатолійович. — Один із співробітників, 38-річний майор міліції Тишковець, який перебував у нетверезому стані, тримав сина захватом за шию. А чоловік у міліцейській формі, старший лейтенант Роман Краснік, який сидів зліва від Володі, наносив йому удари по попереку, по нирках. Я витяг цього чоловіка з машини, почав казати: «Що ж ви робите?».
Через день Роман Краснік пробував лягти в лікарню. В Козельці у нього ніяких ушкоджень не виявили, про це є запис у медичних документах. Тепер його сховали в лікарні МВС у Чернігові.


Міліціонер Володимир Кікін потрапив у лікарню після побиття дільничним

Краснік не коментує

Застати Романа Красніка в лікарні не вдалося. В неврологічному відділенні сусіди по палаті сказали, що він пішов до тещі митися. Я залишив записку з проханням зустрітися. Роман передзвонив і сказав:
— До закінчення службового розслідування я коментувати нічого не буду.
Коментувати випадок відмовилися і в Козелецькому райвідділі міліції. Повідомили, що Ігор Тишковець на роботі, на виїзді.
Прокуратура району проводить перевірку. І якщо й буде порушувати кримінальну справу, то після судово-медичної експертизи. її призначать після виписки з лікарні Володимира Кікіна.

Геннадій Гнип, тижневик «Вісник Ч» №45 (1331)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.