В Рогізках орудувала чупакабра

До більшості громадян чудернацьке словечко «чупакабра» прийшло із засобів масової інформації. Але останнім часом його почали часто повторювати на території Чернігівщини і, зокрема, у Щорському районі, де невідомий звір нищить домашніх тварин, підбираючись до них у спосіб, який інакше як загадковим не назвеш.

Трохи історії

23 червня тележурналіст Володимир Завадюк розказав у програмі «Вікна» про невиданого звіра (з довгим тонким хвостом, витягнутою мордою, гривою вздовж спини), що висмоктував кров із дрібних домашніх тварин на Прикарпатті.
11 вересня газета «Факти» повідомила про ідентичні випадки на Київщині (за 20 км від столиці). 23 жовтня на «1 + 1» (ТСН «Варта») також був сюжет про те, що чупакабра наводить жах на жителів північно-західних областей України.
З різних джерел стали відомі ще деякі подробиці про цю тварину. Зокрема, зустрічалися як чотирипалі, так і трипалі її види. Довжина сліду - від 4 до 13 сантиметрів. Характерною особливістю полювання цього звіра було те, що він залишав на убитих домашніх тваринах в основному дві невеликі ранки - на шиї чи хребті. Тварини (найчастіше - кролі) були знекровлені. Їхні тушки акуратно складені в клітках.

Версії, загадки

Зазначалося, що керівник Українського науково-дослідницького центру з вивчення аномальних явищ Артем Білик висловив припущення, що це може бути помісь вовка і собаки.
Серед версій появи цієї тварини називалися: міграція мутантів, що збереглася в джунглях Центральної Америки, результат біологічних дослідів тощо. Не виключалася можливість, що чупакабру завезли до нас... інопланетяни. До речі, назва тварини у перекладі з іспанської буквально означає: «той, що смокче кіз».
Перші згадки про звіра датовані кінцем 90-х років минулого століття. Тоді на околицях міста Канованас (Північна Америка) почали знаходити знекровлені трупи домашніх тварин з ранками в області шиї. Краї ранок були гладенькими, рівними. Через них, за припущеннями, і була висмоктана кров: на місці події крові, як правило, не виявлялось. Люди знаходили тварин мертвими або напівживими. Іноді - без деяких органів: нутрощів, мозку, очей, хвоста чи лап.
За свідченням очевидців (американців) тварини відчувають наближення чупакабри (як деякі з тварин відчувають наближення урагану чи землетрусу) - кричать, бігають, метушаться або стоять, як загіпнотизовані, чи намагаються кудись заховатися.

«Кролі лежали, як пиріжки на сковорідці»

Поза сумнівом, у скептично налаштованих людей ці повідомлення викличуть посмішку. Мовляв, чергова «страшилка» - і не більше. Ми також сміялися. Але все ж вирішили навідатися в Рогізки, звідки надійшла інформація про те, що невідомий звір трощить клітки і нищить кролів, залишаючи на трупах ранки з рівними, гладенькими краями.
Як з'ясувалося, нашестя почалося ще 26 жовтня. Першими прийняли удар кролі в господарстві Миколи та Ольги Хоменків.
- Увечері дала їсти, позачиняла клітки, - розказує Ольга. - Вранці чоловік заходить, каже: біда у нас. Дивлюсь, усі клітки порозкривані, з однієї залізний лист взагалі скинуто. Лист важкий, наша внучка його ледве піднімала. У мертвих кролів кров була тільки біля вух. Кролі лежали акуратно складені, як пиріжки на сковорідці. Скоріш за все, це сталося під ранок, бо овес, який я насипала ввечері, був уже поїдений. Собака навіть не гавкнув.
Рекс, ніби відчуваючи провину, тепер гавкає без упину. Його будка - всього за кілька метрів від порожніх уже кролячих кліток. З 15 не залишилося жодного, хоч, зокрема, найбільшу кролицю, дарма, що «була обідрана», знайшли живою. Кілька днів вона хрипіла, потім здохла. Трупи кроликів господарі закопали.

У двір до Тамари Лазарєвої звірина навідалась в ніч з 4 на 5 листопада.
- Клітка у нас відчиняється зверху, - розказує жінка. - На дверцятах ще цеглини лежали. їх скинуто. Від одного кроля тільки шлунок та кишки лишились. У клітці - ні крові, ні хутра.
Щоб зберегти уцілілих кроликів, жінка ховала їх в погребі, поки чоловік не дообладнав клітки. Тепер вона, як фортеця: кришка відкривається тільки транспортером.
Після того, як невідомий звір задушив у них трьох кролів, чоловік Юлії Терещенко разом з сусідом чергував поблизу кліток до другої години ночі. Злодій не з'явився. А вранці побачили, що на кролячій клітці була відірвана товста дошка. Місцеві мисливці висловили припущення, що то міг бути єнот чи росомаха.
- На подушених кролях не було крові, - розповідає Юлія, - тільки трохи у вухах. І дві дірочки на шиї.
Собака чомусь не гавкав. А на ранок після події перестав їсти і захворів.
До господи Олексія і Оксани Товстих звір навідався через тиждень після того, як побував у Лазарєвих.

Клітки тут міцні, зверху зачиняються (засуваються) дверима, збитими з дошок, товщиною - приблизно як сірникова коробочка. Замість «вікон» - закріплена металева сітка.
- Чоловік вийшов надвір уночі, - розповідає Оксана. - Ввімкнув світло. Коли повертався, побачив, що дверцята зсунені.
Уцілілих тваринок переселили: звір ще раз навідувався, до уже порожніх кліток - відірвав брус, що кріпив металеву сітку. П'ятеро господарів, що постраждали від невідомого злодюги, налякані найбільше. Хтозна, може, наступного разу хижак накинеться на худобу. А що, як і на людей?

Фахівці в чупакабру не вірять

Місцевий ветеринарний працівник Михайло Єфіменко говорить, що люди до нього не зверталися. Закопували кролів - і все. Дехто давав собакам. Кажуть, не їли. Ніхто не бачив і слідів.
- Це такі самі вигадки, як колись про велетенських пацюків, що нібито були знайдені в Московському метро, відреагував на наше запитання досвідчений мисливствознавець, голова районної ради товариства мисливців та рибалок Микола Мураха. - Скоріше за все, в Рогізках «полювали» дворукі звірі.
Начальник районної ветеринарної служби Володимир Білашко теж знає про звіра на рівні чуток.
А вони, як і належить чуткам, поширюються. Розказують, що у Старій Рудні уже бачили те чудовисько, а потім воно нібито перемістилося в Кучинівку. Проте ці чутки не підтвердилися. Голова Староруднянської сільради Лідія П'ятківська сказала, що нічого подібного не було. А в Кучинівці на кролів теж ніхто не нападав.
Хай воно так буде і надалі. Але кролячі клітки зміцнити не завадить.

Р.S. Чулакабра повертається?!

Доки матеріал про нетипову загибель кролів у Рогізках готувався до друку, на тлі політичних подій, подорожчання тощо, розмови про таємничу чупакабру дещо втратити свою напругу. Та й випадків подібних не траплялося. А на початку лютого у селі - знову подушені кролі. На шиї мертвої тваринки, яку виявила у своєму сарайчику Тамара Терещенко, - уже знайомі дві дірочки із закривавленими краями. Лапа, ніби ножицями відрізана. Живіт розпоротий. Нутрощі змерзлися, але практично не зачеплені.
Кролі сиділи не в клітці, а просто бігали у загородці, де раніше стояла коза, - розказує Тамара. - «Воно» вигризло дірку під самим дахом. Через неї, видно, і залізло.
Діра, прогризена в дошці, сантиметрів 20 у довжину і в ширину сантиметрів з 10. Прискіпливо дослідивши місце проникнення звіра, знаходимо жмуток м'якого хутра. Колір - рудий з білим.

Цей випадок дав поштовх новим розмовам. Принагідно сільрадівський кочегар Михайло Дубина згадав, що, йдучи вночі на роботу, майже в самому центрі села бачив незвичного звіра: «Зростом - як невелике теля, з витягнутою мордою». Одні повірили, хтось посміявся. Так завжди буває, коли щось трапляється не з тобою, а з іншими. А от Олексію та Ользі Кислим з Носівки (околиця Щорса) аж ніяк не смішно. В кінці січня до них навідався невідомий звір. Його жертвою став чималий гусак.
- Випито кров і голова виїдена, - розказує господиня.
Гуси сиділи в невеликому сарайчику, мало не під вікнами хазяйської спальні. У ту ніч Ольга з Олексієм чули, що гуси кричали. Але особливого значення не надали - таке нерідко траплялося. І не вийшли подивитися - понадіялись на собаку.
Тільки вранці виявили понівеченого гусака на порозі сарайчика. Четверо інших птахів забилися в куток. На дверях - кров і глибокий слід від кігтів. На снігу поблизу - сліди. Чітко видно, що тварина п'ятипала. Кігті глибоко вгрузли в сніг.
Я одразу поміряв слід, - каже Олексій. - Ширина (від першого до п'ятого кігтя) - 22 сантиметри, довжина - майже 30.

В якості експерта запросили сусіда - єгеря ТОВ «Єлінський ліс» Сергія Бригунця. Він довго вивчав сліди, фотографував. І змушений був визнати, що бачить такі відбитки вперше.
- Прослідкував, звідки звір ішов до Кислих, - ділиться. - Сліди привели до річки.
Після візиту кровопивці Кислі перегнали гусей в інший сарайчик.
А «воно» навідалось вдруге на старе місце, - продовжує Ольга. - Собака, як і першого разу, навіть не гавкнув.
Собака в них - не менше півцентнера. На нас гавкає так, що відлуння йде по всій Носівці. А тоді чомусь пес - ні пари з вуст. Це вже не перше свідчення того, що прибулець якимось чином паралізує собак.
На людей, слава Богу, звірина такого впливу не має. Принаймні, на тих, котрі розказують, що на власні очі бачили чудовисько.
В кінці січня я йшла додому (в Носівку) десь після восьмої вечора, - розповідає Світлана Кисла, продавець магазину на «Коржівському ринку». - «Воно» вигулькнуло, може, метрів за 20. Як великий собака, тільки спина вигнута. Хвіст довгий.
Навкруги - нікого. Мене відразу в жар кинуло: а що, як нападе? Іду, і ніг під собою не чую. А потім не витримала - оглянулась. «Воно» якраз повертало до річки, і я побачила його незвично витягнуту морду.

Реально страшно...

... Новини у нас розлітаються блискавично. Пристрасті підігрілися після недавнього сюжету ТСН, де розказували про візит невиданого звіра в одне з сіл Борзнянського району (там тварюка навіть кіготь чи зуб по собі здоровенний залишила). Тепер багато хто реально боїться ходити містом вечорами. Чудернацьке слівце «чупакабра» без запинок вимовляють навіть древні бабусі.
Коментарів щодо цього виродка ніхто давати не береться.


Сліди кровопивці поряд з котячими здаються просто велетенськими

Марія Ісаченко, тижневик «Чернігівщина» №9 (232)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.