«Цей невгамовний Карнабед...»

Чому саме Андрієві Карнабеду присвячено? Бо це визначна постать в історії післявоєнного Чернігова, людина, яка відчайдушно воювала за наше місто, прагнучи зробити його кращим. Він - відомий архітектор, художник, краєзнавець. дослідник чернігівських старожитностей. автор (і співавтор) близько 300 проектів будівництва та реставрації споруд нашого міста. Цікаву характеристику навела у своєму вступному слові завідувачка відділу мистецтв бібліотеки їм. В. Г. Короленка Лариса Поліщук:

 

- Його називали «Цей невгамовний Карнабед». Прямо в яблучко вцілено!

 

Було б неправильно не назвати головні віхи життєвого і творчого шляху відомої людини Чернігова. Родом Андрій Карнабед з села Рогізки Щорського (нині Сновського) району. Вищу освіту отримав на архітектурному факультеті Київського інженерно-будівельного інституту. Після навчання повернувся до Чернігова, де відразу ж поринув у вир відновлювальних робіт міста, вщент зруйнованого німецько-фашистськими загарбниками. Значимий його внесок у відбудову П’ятницькоі церкви. Борисоглібського. Спаського та Троїцького соборів, будинків Колегіуму, полкової канцелярії на Валу тощо.

 

З 1967 року, з першого дня заснування, працює в Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній», організував постійно діючу виставку іконопису. до речі, єдину в області. Як зазначила завідувачка відділу фондів Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Ольга Травкіна. тільки тепер планують відправити останню партію ікон на реставрацію. У свій час Андрій Карнабед навіз їх стільки, що ніде було стати, кони лежали скрізь. Правда, здебільшого в занедбаному стані, аварійні...

 

У науковому доробку Карнабеда понад 500 статей, нарисів, книг, присвячених Чернігову та поліському рідному краю.

 

- Це була людина, яка боролася за кожен будинок. - підкреслив краєзнавець, голова клубу «Шанувальники старого Чернігова» В'ячеслав Демиденко - І взагалі, наш клуб створений завдяки ініціативі Андрія Антоновича. У 1997році саме для поліпшення роботи обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. Це. мабуть, єдина структура, яку створювали знизу доверху а не навпаки, шо ми спостерігаємо повсякчас.

 

Екскурс щодо діяльності Андрія Карнабеда продовжив історик, колекціонер, голова Чернігівської обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури Костянтин Ягодовський. Більш детально зупинився на проектах Карнабеда як архітектора, підкріплюючи розповідь світлинами та коментарями. Щойно відремонтований сквер ім. Богдана Хмельницького закладали за його проектом і пам’ятник гетьману України планували встановити обличчям саме в бік П’ятницької церкви, а не навпаки, як він стояв стільки років. Були названі такі проекти як ДЮСШ «Юність» (1959). комплекс підприємств харчування та торговельного обслуговування населення «Полісся» (1965), знамените літнє кафе «Деснянські хвилі» на Алеї Героїв (нині не існує). Більше ж працював у плані декоративного оздоблення будівель. Прикро, що не всі задуми були втілені в життя, як то забудова П’яти кутів, генеральний план та концепція розвитку Чернігова (1990).

 

Але найбільше, мабуть, відомий Андрій Карнабед як захисник старовини.

 

- Він воював за кожен будинок дореволюційної побудови, особливо за ті, де мешкали відомі люди Чернігова. - наголосив мистецтвознавець, член головної ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури й водночас голова міської організації Віктор Величко. - Та не все вдавалося зберегти. Трагічна, але красномовна історія будинку Рашевських. Скільки не боролися ми з Андрієм Антоновичем, щоб зберегти його. На жаль, зробити це не вдалося. Міськрада за підписом заступника голови Бещуна винесла вердикт «Реставрації не підлягає«... Прикро бачити таке ставлення до своєї історії, тоді як до опрацювання проекту пристало багато людей: громадськість, учні школи (тепер колегіум) №11. разом мріяли про осередок на «Рашевщині«. де знайшлося б місце і храму, і альтанці, і молодіжному кафе...«

 

Відстояв і неповторний ландшафт Лісковиці, приватний сектор.

 

Відоме висловлювання Андрія Карнабеда - "Краще зберегти одну пам’ятку, аніж захистити одну дисертацію"найкрасномовніше підкреслює його небайдужий і прямий характер.

 

- Така людина заслуговує на відповідне вшанування. - акцентував увагу присутніх колишній колега по роботі в заповіднику, член Національної спілки краєзнавців України, член Національної спілки художників України, кандидат мистецтвознавства Анатолій Адруг. - Але й досі немає в Чернігові вулиці, названої на його честь! Варто повернутися до цього питання. Не завадило б / меморіальну дошку встановити на будинку, в якому він проживав...