В Україні вперше будуть судити людину, яка знайшла скарб і не поділилася з державою

Добавить новость

Среда, 30 Августа 2017 13:18  |  Просмотров: 7515

Серед знайденого — золоті й срібні прикраси XII століття, які вразили навіть музейних працівників

Скарб чоловік виявив за допомогою металошукача біля села Троїцьке Чернігівської області. Новиною він відразу поділився на форумі антикварів і розповів, що знахідка була на глибині всього 40—50 см. За сережки, намиста, кулони і персні (всього 113 предметів) покупці готові були викласти 300 тис. гривень, повідомляють «Вести».



Срібний медальйон і зображенням святого Емануїла він продавав окремо за 100 тис. Колекціонери відзначали його особливу цінність, а деякі сайти навіть внесли його в свої каталоги як дуже рідкісну річ. Саме після появи на аукціоні цінностей СБУ відкрила кримінальне провадження.

Сховали від татаро-монголів

Село Троїцьке згадується в історичних літописах як давньоруське городище. Хто міг заховати тут скарб, місцеві жителі не підозрюють. А ось на форумах припускають, що захований він був заможною сім'єю від татаро-монголів.

«Ймовірно, цінності належали багатій родині, прикраси збиралися протягом кількох поколінь і були заховані скоріш за все під час навали татаро-монголів», — написав один із користувачів форуму Біоліті. У музеї, котрий проводив експертизу, подробиць розповісти не можуть через таємницю слідства. Але запевняють, що прикраси представляють величезну цінність.

«Скарб датується ХІІ-ХІІІ століттями. Тепер у судовому порядку має бути доведено, що скарби були здобуті незаконним шляхом і є державною власністю. А той, хто їх намагався продати, повинен понести покарання. У розпорядженні держави таких предметів не так багато, і знахідка є дуже цінною», — говорить директор історичного музею Сергій Лаєвський.

Скарб або знахідка?

Згідно з законом, скарб повинен бути переданий державі, а шукач може отримати 25% від знахідки. Але чорні археологи користуються дірками в законі. «Згідно з цивільним кодексом, скарб — це гроші або цінні речі, які спеціально були заховані, не відібрані власником і потім випадково кимось виявлені. Правовий статус скарбу на археологічні знахідки не поширюється. А чорні археологи будь-які цінні речі, які вони знайшли, намагаються представити, ніби це археологічна цінність. Але справа в тому, що природа скарбу полягає в його випадковому виявленні. А якщо людина ходить із металошукачем, значить, цією діяльністю вона займається свідомо», — говорить директор охоронної археологічної служби України Антон Корвін-Піотровський.

«Починається сезон скарбів»

Чорні археологи на правах анонімності розповіли, як вони шукають цінні реліквії. «Місцевість вибирається не випадково — це зниклі села і хутори, які залишилися на старих картах. Раніше люди ховали свої цінності в кутах будинків, тому навіть якщо дому вже не існує, то ймовірність знайти там скарб досить висока. Серйозніші речі, скарби або гроші закопувались біля доріг. І зазвичай старі дороги збігаються з сучасними. Також дуже багато знахідок робиться в полях, особливо там, де могли бути кургани або поселення. Іноді селяни плугом витягають старовинні монети або предмети побуту. І практично в кожному українському селі є хоч по одному металошукачу», — розповів один із шукачів скарбів.

Він додає, що у шукачів скарбів після збирання врожаю якраз починається «сезон». «Адже деякі знахідки можуть бути на поверхні. Також це дозволить уникнути конфліктних ситуацій, бо якщо фермер побачить, що хтось лазить по зораному полю, то може настукати по голові. Що стосується здавання знайденого в музеї, то я знаю кілька випадків, коли люди дійсно намагалися це зробити. Але це така бюрократія, що ніхто не хоче зв'язуватися. Простіше викласти знахідки на антикварний форум або продати на блошиному ринку», — запевняє співрозмовник.

При цьому ніхто з експертів не міг згадати випадок, щоб за скарб людину карали. Немає таких прецедентів і в реєстрі судових рішень. «У нас були схожі випадки, притягували за перевезення цінностей. Але ось зі скарбом теж не можу згадати», — підтверджує речник СБУ Чернігівській області Ярослав Молочко.

Тижневик «Чернігівські відомості» №34 (1379), 23 серпня 2017 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: