Носівське печиво смакують за кордоном
Понедельник, 15 Мая 2017 14:12 | Просмотров: 4086
Відтепер українцям, які живуть в Європі, засумувати за тим, як смакує Батьківщина, точно не вдасться. Хто ж не любить насолодитися під час чайної церемонії солодкими смаколиками? Носівське печиво з кондитерської фабрики «Десна» вже припало до душі німцям та молдованам. На черзі Литва, Латвія, Естонія, Польща, Ізраїль.
Як компанії вдалося вийти на європейський ринок, чим довелося пожертвувати і на що варто акцентувати увагу, аби стати прикладом для інших виробників – про це та інше спеціально для газети «Чернігівщина» розповів директор кондитерської фабрики Руслан Дикий.
ТОВ «Десна» - чи не єдине підприємство харчової промисловості на Носівщині. Працює на базі хлібозаводу, який збанкрутував. Тепер тут сучасне обладнання, майже сотня робочих місць і тонни свіжої випічки щоденно.
Керуючий підприємством досить молодий чоловік, але свою справу знає добре, бо свого часу допомагав батьку відроджувати фабрику печива «Борзна». Мабуть, завдяки тим заслугам його й запросили на посаду заступника директора КФ «Десна» у 2006 році. Останні чотири роки Руслан Вікторович обіймає посаду директора. Тоді й почали поступово брати курс на Європу, вивчаючи ринки та смаки іноземних споживачів.
«Ми втратили велику кількість людей, які були постійними покупцями нашої продукції – це кримчани та жителі Сходу. Саме туди йшли чималі партії. Щоб виробництво не пішло на спад, вирішили виходити на іноземні ринки. Знали, що буде нелегко. Там дуже суворо з перевірками. Наше печиво проходило цілу низку лабораторних досліджень, - розповідає керманич кондитерської фабрики. – Європа вимагає постійного контролю якості та безпеки продукції. Але нам таки вдалося. Нині з нашою продукцією ознайомлюється Литва, Латвія, Естонія, Польща та Ізраїль. Проходимо тестування. Сподіваємося на подальшу співпрацю».
Найцікавіше, що у Чернігівській області печиво «Десна» не так вже й легко знайти у крамницях та супермаркетах. А от в столиці та магазинах західної України замовляють продукцію постійно.
«Львівська, Чернівецька, Івано-Франківська, Київська області й самі мегаполіси – це наші постійні клієнти. Ми прийшли на ринок, коли жителі нашої області вже обрали «Ясен» або «Борзну». Тому так і склалося, що носівське печиво поїхало через всю Україну. Там на нього чекають і не бажають відмовлятися від улюбленого смаку. Загалом фабрика виробляє 25 видів печива. Це здебільшого вівсяне: класичне, з кунжутом, шоколадними шматочками, маком... Ще виробляємо білі види печива. Ще за радянською рецептурою. Європа улюбувала наше «Зернятко», «Десняночку», з кунжутом та з родзинками».
Руслан Вікторович не приховує, що працює фабрика лише на третину своїх можливостей. Адже в середньому за місяць виготовляє 80 тонн печива, а спроможна до 200 тонн.
«У нас є три лінії, постійний штат працівників з великим досвідом роботи, є бажання працювати, але люди нині шукають, що дешевше. Їх до цього «змушують» зарплати та пенсії. А у нас в державі як? Електроенергія постійно дорожчає, борошно й інші складові – теж, а печиво має тримати ціну, бо українці або відмовляться від нього, або шукатимуть геть дешеве і нема різниці з чого воно зроблене. Тому й хочемо вийти на 50% в Європу. Поки що це лише мрії, але ми потужно працюємо, аби зацікавити іноземного покупця».
Носівчани запевняють, що печиво з місцевої фабрики їм до вподоби. Тож вони самі їдуть на підприємство й беруть ящиками.
Якраз пані Наталю ми й зустріли біля входу на подвір’я ТОВ «Десна». Жінка каже, що вона постійний покупець протягом останніх років.
«У мене двоє дівчат-школярок. На перерві їм треба ж чимось перекусити. Печиво з домашнім компотом – те що треба. Доні його люблять. Та й я знаю з чого воно робиться, бо тут подруга нашої родини працює. Я не хочу, щоб мої діти їли суміш барвників, ароматизаторів, консервантів!», - наголосила носівчанка.
Те що фабрика працює в пів ноги дещо сумно, бо продукт справді смачний. Та коли глянеш на руїни, які лишилися від Носівського молокозаводу, що знаходиться за кілька кроків від ТОВ «Десна» розумієш, що то є дуже добре, що людям вдалося врятувати свого часу хлібозавод, який так само не втримався в ринковому плаванні. Можливо зараз від нього лишилося б те ж саме...
Сніжана Божок,"Чернігівщина" №19 (628) від 11 травня 2017
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.