Добриво з кухні, або Як перетворити відходи у доходи

Уже сім років поспіль чернігівка Антоніна Тарасова і її діти - син Максим та донька Альона - не викидають у смітник залишки їжі. Завдяки унікальному контейнеру для ферментації харчових відходів, або, простіше кажучи, пластмасовому відру з краником, вони отримують із решток продуктів добриво. Якби такою біотехнологією зацікавилася більшість людей і у кожного на кухні була така міні-фабрика з виробництва компосту, то, як вважає Антоніна Миколаївна, ми не лише неабияк збагатилися б, а й оздоровили планету. Крім того, навчили б цьому своїх дітей, котрі в подальшому піклувалися б про навколишній світ та передавали досвід наступним поколінням.



Нещодавно ми побували в гостях у громадської активістки, автора багатьох екологічних проектів Антоніни Тарасової і на власні очі побачили, як жінка користується контейнером для ферментації харчових відходів, а також почули чимало позитивного про використання цієї диво-установки.

- Контейнер складається з п ’ятнадцятилітрового циліндра, дно якого підняте на десять сантиметрів, - розповідає пані Антоніна. -У стінці з одного боку відра є кран. У середині міститься спеціальна решітка, а також дві кришки - внутрішня і зовнішня.

У звичайному поліетиленовому пакеті для сміття я роблю виделкою отвори, через які рідина стікатиме на дно. Наповнюю мішок подрібненими на кухонному комбайні відходами. Це можуть бути шкірки від дині, кавуна, лушпиння картоплі, кісточки від яблук та груш, рештки інших фруктів та овочів. Серед органічних відходів, придатних для переробки, - залишки хлібобулочних виробів, борошно, крупи і каші, висівки, розмочений папір і картон, тирса листяних порід дерев, рештки від обробки м’яса та риби. Не варто класти до пакета кістки та луску. Шкаралупа яєць також не ферментується, але її можна використовувати як добриво. Потім додаю спеціальний засіб, який заздалегідь купую. Щільно закриваю внутрішньою кришкою і придавлюю її чималим каменем. Потім закриваю відро ще однією кришкою і ставлю контейнер на підлогу. Завдяки бактеріям, дріжджам і грибкам, що переробляють органіку неприємного запаху немає, - пояснює жінка.



За словами Антоніни Тарасової, контейнер дає два види добрив: компост, який можна зберігати в підвалі, і рідину, яку збирають у пластикові пляшки.

- Рідина, що утворюється після переробки харчових відходів, дуже цінна, - не замовкає господиня. - Один-два рази на тиждень нею можна поливати кімнатні рослини. Для цього потрібно робити спеціальний розчин: однієї чайної ложки достатньо для десяти літрів нехлорованої води. Також ми використовуємо цю рідину на дачі, обробляємо грядки. Допомагає органіка боротися з жировими відкладеннями та вапном на стінках раковини, ванни та унітаза. Застосовую розчин і у вбиральні на присадибній ділянці в селі Піщанка Сновського району. Просто виливаю 250 мл засобу у вигрібну яму, і запах зникає вже за тиждень, а за три місяці там утворюється добриво, яке можна потім використовувати у городництві.

Земелька, яку поливаю органікою, стає розпушеною, і згодом там залюбки селяться на постійне місце проживання дощові хробаки. Збагачений рідиною з контейнера ґрунт дарує набатато кращий урожай овочів і фруктів. І все це ми отримуємо майже без затрат!

Дві години господиня розповідала про утилізацію органічних решток у домашніх умовах, про те, що переробити сміття і не нашкодити природі можуть тільки мікроорганізми.

- Мікроби і рослини - найголовніші учасники харчового ланцюжка, адже саме вони замикають його крайні ланки, - пояснює пані Антоніна. - 3 рослин усе починається. Тільки вони утворюють органічні речовини, що багаторазово перетворюються й слугують їжею та будівельним матеріалом для всіх форм життя.

Ще кілька десятиріч тому слово «біотех-нологія» асоціювалося зі стерильною чистотою, багатьма складними приладами, висококваліфікованими співробітниками і навіть державною таємницею. Тоді мало хто задумувався, що біотехнологія - один із проявів різноманітних форм життя. Ця технологія тому і «біо», бо працюють тут живі мікроорганізми: бактерії, грибки та дріжджі. Трудяться вони не за винагороду (мікробам ще ніхто не додумався платити зарплату), а тому, що так влаштовані.

Люди просто не замислюються, скільки органічних речовин викидають, - продовжує Антоніна Тарасова. - Побувавши на сміттєзвалищі за Масанами, побачивши справжні терикони непотребу і зграї ворон, які нишпорять у пошуках їжі, відчувши нестерпно стійкий і їдкий запах, що витає за кілька кілометрів від того місця, довго не могла заспокоїтися. Ми знищуємо самих себе! З цим потрібно щось робити!



Жінка вважає, що якби в кожній оселі використовували такий пристрій, екологічну ситуацію можна було б виправити.

- Завдяки контейнеру сім’я з трьох-чотирьох людей за рік може отримати пів-тонни добрива, яке за ефективністю перевищує перегній у п’ять - п’ятнадцять разів, -впевнена пані Антоніна. - Перероблені харчові відходи замість сміттєзвалища потрапляли б на городи чи на клумби біля багатоповерхівок. У відрі відбувається не гниття органічних залишків, а їх переробка за допомогою ефективних мікроорганізмів. Вже за сім - десять днів органіку можна використовувати у рослинництві, плодівництві, для виробництва добрив, очищення стічних вод. Приміром, у Японії вже давно працює програма з очищення Внутрішнього Японського моря. У цій країні контейнери застосовують майже чотири мільйони родин, а в Південній Кореї лише в одному з районів міста Пусан - понад два мільйони людей. У США виник навіть рух, який пропагує використання установок у школах, на підприємствах та закладах харчування.

А Антоніна Тарасова пропагує утилізацію органічних відходів завдяки звичайному контейнеру на Чернігівщині. Читає лекції в дитячих будинках та геріатричних пансіонатах. З неабиякою цікавістю її слухають і молоді, і ті, хто вже має за плечима багато літ.



Жінка каже, що було б дуже добре, якби кожна школа і дитячий садок мали такі міні-фабрики з переробки органічних відходів. Діточок змалечку привчали б до бережного ставлення і на практиці показували, як можна допомогти людству і нашій Землі. Якби прагнення Антоніни Тарасової підтримали владці, у жінки крила виросли б! Адже вона усім серцем вболіває за екологію і щасливе майбутнє наших із вами дітей.

Лариса Галета, "Деснянка" №39 (619) від 22 вересня 2016

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: