Світлої пам’яті Петра Громового

9 травня 2014 року, сонячного весняного дня, той телефонний дзвінок розітнув тишу, мов постріл: помер Петро Громовий…



Збагнути, пропустити через серце цю біду неймовірно гірко. Ще не встигла висохнути фарба свіжого номера газети, на шпальтах якої він вніс свої редакторські правки, як уже відійшов у вічність - передчасно і трагічно...

Надзвичайно важко писати в минулому часі про людину, яку ми всі не просто добре знали, але й по-особливому шанували. І тут немає перебільшення.

Для Петра Олександровича журналістика справді була святим покликанням, яке вимагає всієї душі, явленої в горінні, в цілковитій правдивості й чистоті помислів. Він ніколи не ганявся за сенсаціями, працював неквапливо, до краю вимогливо, не дозволяючи собі ніякої професійної полегкості. Весь лад його поетичної душі позначений справді яскравою індивідуальністю, що дозволило йому досягати максимального результату на посадах, які він обіймав. А ще він любив поетичне слово, цінував його і знаходив радість у живій народній мові.

З дитинства звідав ціну тяжкого сільського хліба, але любов до землі, матінки-природи проніс через усе життя. Кожну вільну хвилину віддавав роботі на дачі, де все вирощував сам. А потім взимку частенько частував колег смачними соліннями і маринадами за власними рецептами.

Петро Олександрович любив товариство й пісню, любив людей цілеспрямованих і мужніх, веселих і щирих, бо сам був таким - шляхетним та стриманим. Від нього ми ніколи не чули лайливого чи зневажливого слова. Це був справжній чоловік, від якого віяло спокоєм і впевненістю.

Пригадується, як він на початку січня нинішнього року повернувся щасливим із Італії, де гостював у доньки. Скільки цікавого розповідав, скільки всього планував! Відсвяткував у редакції разом із нами своє 65-ліття.

Він завжди неповторно вітав жінок із 8 Березня, кожній десняночці присвячував свого оригінального святкового віршика. На наших журналістських вечірках третє побажання-тост за традицією завжди поетично виголошував Громовий.

Ось таким Петро Олександрович і залишиться в наших серцях: Людиною з великої літери, Редактором і Поетом - надовго, на все життя...

Колеги-деснянці

Тижневик «Деснянка» №20 (496)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: журналіст, Петро Громовий, «Деснянка»

Добавить в: