Як викидають сміття у Німеччині

Йдучи на роботу, ми дуже часто спостерігаємо біля під’їздів гори сміття, що не вміщуються в баки біля будинку. Ще гірше, коли воно лежить на землі. Видовище, погодьтеся, гнітюче, що залишає по собі неприємний осад на весь день. А втім, може наша держава перейме досвід європейських стандартів побуту і незабаром сміття біля під’їздів та під ногами зникне остаточно?
Нещодавно гостювала у німецькому місті Штутгарт. Скрізь, де не бувала, бачила поблизу і приватних, і багатоквартирних будинків кілька різнокольорових баків для сміття. Зацікавилася.
Виявляється, викинути сміття у цій країні – непросто, адже місцеві жителі його спочатку сортують. Усі без винятку власники будинків мають свої персональні сміттєві баки. У квартирах – як мінімум три ємності. А буває, що й... вісім!

– Сортувати сміття можна кількома способами, – розповів німець Ойген Гасс. – Усе залежить від конкретного будинку та від Землі (маю на увазі реґіон – Авт.), на якій він розташований. Також велику роль відіграє й те, з якою компанією власник будинку уклав угоду на вивезення сміття.

Побутові відходи у Німеччині не можна викидати у один великий контейнер. Замість нього – набір невеличких різного кольору баків, закріп¬лених за кожною будівлею. Так, приміром, коричневого кольору призначені для харчових відходів, у жовтенькі варто викидати тверді – дерево, папір, пластик, метал, зелені для паперу.
Пляшки від вина, шампанського чи горілки ми, українці, зазвичай викидаємо до загального сміття. У Німеччині це робити категорично заборонено: усе скло потрібно збирати в спеціальний ящик у будинку. Раз на два тижні цю скриньку німці виносять на вулицю і спеціальне склоприбиральне авто о сьомій ранку її «спустошує». Хоча, у мегаполісах скло можна викинути самостійно в спеціальні контейнери.

Пляшки від пива або прохолодних напоїв німці несуть до супермаркетів, де у спеціальному відділі... здають. За порожню тару покупець отримує гроші: за пивну пляшку зі скла – 8 євроцентів, за пластикові – 15–25, за бляшанки – 25.
Німці пляшки здають?! Чи можна назвати їх дивакуватими? Навряд чи. Адже така система збору сміття суттєво спрощує його переробку. А вторинне використання матеріалів дозволяє економити ресурси. До того ж, і турбота про навколишнє середовище. А ще завдяки сміттю можна добре підзаробити.
– Знайомий мого товариша із Кельна, 53-річний Йохен Зольбах два роки тому втратив роботу, працював зварювальником, – продовжив Ойген. – 364 євро соціальної допомоги, яку він отримує щомісяця, для Німеччини зовсім невеликі гроші. Отож, чоловік вирішив підзаробити на прожиття, збираючи пляшки. Шукає від самого ранку. «Віддає перевагу» пластиковим, адже вони легкі та дорожчі. Повертає пляшки до крамниці і щомісяця заробляє чималеньку суму – 500–600 євро!

Німецьку систему повернення тари започаткували у 2003 році з екологічних міркувань, а також розраховуючи на те, що заощадливі німці не викидатимуть порожні пляшки, а повертатимуть, а так сприятимуть повторному обігу пластику та скла в країні. Нині ця система – джерело підзаробітку не лише для Йохена Зольбаха, а й для багатьох малозабезпечених людей.
До речі, якщо хтось із багатоповерхівки викине сміття у бак не за призначенням, тоді штрафують усіх мешканців будинку, підвищуючи тариф на вивезення сміття. Інколи «сміттярі» можуть взагалі відмовитися забирати відходи. Така система швидко вчить сусідів правильно сортувати і не смітити.
Про того, хто порушує закон, у нас пишуть у газетах, говорять по радіо і показують по телевізору, а представники поліції штрафують на чималеньку суму, – зауважив Ойген. – Іноді можуть навіть засудити й до виправних робіт. Якщо правопорушник – іноземець, то його можуть позбавити візи. Отож, до цього варто ставитися дуже серйозно.





Що думають наші громадяни про сортування сміття в Україні

– У нас такого ніколи не буде! Й не мрійте… – голосно мовила пенсіонерка й подалася геть.
– Мати для сміття кілька контейнерів – це розкіш! – зазначила Наталія Зінченко з Прилук. – Добре, що хоч ці ще не покрали.
– Чула, що цьогоріч у подвір’ях столиці встановлюватимуть різнокольорові контейнери для сортування сміття: окремо для картону, харчових і «небезпечних» відходів, – каже чернігівка Валентина Леонова. – І у багатоповерхівках. А сміттєпроводи зачинять... Адже через них розводяться лише таргани та пацюки. А який неприємний запах «стоїть» у під’їзді і квартирах! Справжній жах…

У своєї знайомої з Варвинщини, яка кілька років працює у Києві, поцікавилася, чи користується вона роздільними контейнерами для сміття?
– Баки окремо для пляшок та харчових відходів встановлюють вже років три! Але більшість людей так і викидає все в одну ємність.
Валентин (прізвища не назвав):
– Нещодавно мені розповіли повчальну історію. П’ятидесятирічна українка побралася з німцем. І тому, що у неї в Україні був власний бізнес, подружжю часто доводилося жити в нашій країні. Якось їхній син випив сік і пакет від нього викинув у відро для сміття, як це всі у нас роблять. Німець обурився, дістав пакета, розірвав його, акуратно склав, і тільки тоді поклав до смітнички.
Розмову підтримала молода жінка Наталія Веремійчик:

– Сміття буває різного розміру, і люди навряд чи стануть витрачати час на те, щоб розірвати картонну коробку. А мати в себе вдома кілька ємностей для сміття – обтяжливо. Тим паче для самотніх пенсіонерів.

У Європі активно працюють державні програми, розраховані на виховання населення з поводження зі сміттям. Це і шкільна освіта, і інформування населення через ЗМІ, і соціальна реклама. Звичайно, проблем багато, і культурі поводження зі сміттям нам доведеться ще довго вчитися. І не лише жителям міст і сіл. Багато недоліків і в роботі самої сміттєпереробної промисловості. Більшість європейських країн до цього «йшли» тридцять років. Сподіваємося, що ми часовий відрізок подолаємо швидше. І одного ранку, йдучи на роботу, біля свого під’їзду побачимо невеличкі контейнери: коричневого, жовтого, зеленого та червоного кольору.

Лариса Галета, фото автора, Світлани Сокол та Олександра Фальчевського, «Деснянка вільна»

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.