Згадати уроки історії і зробити власні висновки (відео)

Добавить новость

Воскресенье, 29 Января 2017 17:51  |  Просмотров: 1795

http://chodtrk.com.ua

До 100-річчя Української революції, Днів Соборності та пам’яті героїв Крут в обласній бібліотеці ім. Короленка зібралися науковці, студенти, військові та школярі, аби за “круглим столом” дати відповідь на питання – чому ми так відзначаємо ці події? «Навіть якщо вважати їх деклараціями і мітингами, програшом революції і відсутністю реального об’єднання – саме події 1918-1920 років стали джерелом наступних перетворень» — так вважають історики і наводять аргументи на підтвердження своїх слів.



“Україна: єдина і неподільна» – «круглий стіл» на цю тему зібрав науковців, студентів, школярів, аби згадати уроки історії і зробити власні висновки.

Сергій Горобець, співробітник Українського інституту національної пам’яті в області: «Галичина, після того як 5 століть перебувала під владою Польщі, потім сказала, що ми є українці. А Закарпаття взагалі перебувало під владою угорців з 11 століття, від часів як помер князь Володимир, 9 століть, тем не менш, вони все одно сказали, що ми є українці і за це будемо боротися. І навіть коли у 1939 році дійшла справа до збройної боротьби, вони й перед цим не зупинилися. І якщо говорити про такі події, як бої під Крутами, інші події, то, власне, без них не було б української армії, не було б нашої незалежності у майбутньому, бо українці саме в той час показали свої справжні наміри, свої орієнтири і цілі, за які вони ладні боротися, не зупиняючись не перед чим».

Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам’яті в області: «Якраз бої під Бахмачем, потім бої під Крутами, вони врятували українську незалежну державу та дали можливість підписати договір з Німеччиною і Австро-Угорщиною і фактично війна була виграна, хоча попереду був кошмар більшовицької окупації Києва і відповідні жертви».

Циклічність історії, що повторює свої уроки, якщо вони не вивчені чи забутті. Століття тому перші зародки української державності захищали теж добровольці. На той час в Україні перебувало понад 2 млн. військових, з яких можна було сформувати українську армію. Натомість, її взагалі розпустили і після нападу Москви першими на її захист встали юнаки. У 2014 році історія знову дала той самий урок.

Валерій Рябченко, громадський активіст: «Коли українська армія повністю була зруйнована, і знову ж таки коли Москва напала на Україну, хто першим став на її захист? Це були якраз ті повстанці, які були на Майдані, з тих сотень було сформовані перші батальйони, які якраз вступили в боротьбу за нашу незалежність».

Свій внесок робили і українські жінки. Про двадцятирічних галичанок писали австрійські газети як про перших в Європі жінок — воїнів, які не лікували, а стріляли на війні.

Марія Руденко, курсант Академії державної пенітенціарної служби України: «Взагалі на той час жінкам на фронті воювати було заборонено, тому вони йшли нелегально. До лав Січових стрільців Олена Степанів, наприклад, що потрапити туди, вона прізвище змінила зі Степанівни на Олег Степанів. І от це був таки прихований цей факт. Взагалі було не дуже багато таких випадків, уявіть, що таке для жінки піти на фронт і бачити все на власні очі, потрібна мужність».

Чи можливо вивчити урок історії без кровопролиття? Чи можливі інші шляхи виходу з криз?

Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам’яті в області: «Неможливо, завжди є сусіди кровожерливі, я кажу не тільки про Україну, біля якої Російська імперія, яка постійно хотіла нас захопити, треба бути завжди готовим відстоювати свою незалежність. Той, хто не захищається, на того дивляться як на бруд. Треба захищатися, тоді тебе будуть цінувати і поважати. Тому потрібна самоповага і треба відстоювати власні цінності».

Валерій Рябченко, громадський активіст: «Треба робити висновки і знати, що ця держава, в якій ми живемо, це наша держава, і її треба самим боронити. Бо ніхто – ні Захід, ні Схід, ніхто не допоможе в захисті її. Треба покладатися тільки на свої сили».

А урок, в тому числі і історії, вважається повністю засвоєним, якщо його знають не лише в теорії, а й втілюють знання в життя.

«Сівер-центр»

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: