Старый Чернигов - сборник статей

ОДИН З ПЕРШИХ ЧЕРНІГІВСЬКИХ КРАЄЗНАВЦІВ
     У 1847 році в друкарні московського університету вийшла в світ невеличка, але дуже цікава книжечка під скромною назвою "О достопримечательностях Чернигова".
     У передмові до неї пояснювалось, що це "Сочинение бывшего директора училищ Черниговской губернии, статского советника М.Е. Маркова". На той час минуло вже майже тридцять років, як її автор пішов з життя. Таким чином, видання стало своєрідною пам'ятникою одному з перших чернігівських краєзнавців. Зараз ця праця, як і саме ім'я історика, відома тільки вузькому колу фахівців.
     Так хто ж він такий, Михайло Єгорович Марков?
     Народився майбутній дослідник у 1760 році у Санкт-Петербурзі у дворянській родині. Одержана ним освіта була блискучою. Спочатку Михайло навчався у приватному пансіоні пастора Мелтинга, а потім вступив до академічної гімназії і академії, де провів ще 4 роки.
     Щоб зрозуміти рівень знань, що одержав юнак, достатньо переглянути перелік дисциплін, які вивчали тоді гімназисти. Крім російської граматики, німецької та французької мов їм викладали арифметику, геометрію, малювання, географію, історію та поезію. До того ж усі дворяни повинні були вміти їздити верхи, стріляти, фехтувати і, безумовно, танцювати.
     Після закінчення навчання, підкоряючись тогочасним традиціям, М. Марков вступає до віськової служби.
     У 1777 році він відряджається до генерал-майора М.С. Потьомкіна "для производства
     счетов переводимых сумм в армию". У 1780 році разом з ним Марков займається впорядкуванням кордонів між Новоросійською губернією та Польською Україною, після чого повертається на попередню посаду аудитора.
     Певний час Микола Єгорович служить квартирмейстером Томського піхотного полку, у складі якого здійснює похід на Кубань.
     Після повернення він знову поруч з Потьомкіним "в правлений дел секретных и пограничных". У цей час Марков бере участь в укладанні трактату з грузинським царем Іраклієм, за що останній нагороджує його "золотими парчами". Одночасно молодий офіцер складає журнал "похода бывших с Потемкиным войск через Кавказские горы". У 1787 році Михайло Єгорович керує секретною експедицією у справах Персії та Грузії, а наступного року залишає військову службу у званні секунд-майора.
     Цивільна служба М. Маркова розпочалась у 1790 році на посаді прокурора Санкт-Петербурзької "верхней расправы". Потім його призначають надвірним прокурором Новгород-Сіверської губернії, де він отримує звання колезького асесора, а після включення Новгород-Сіверської губернії до складу Малоросійської, М.Є. Марков призначається на роботу в Чернігівську палату і у 1799 році стає радником.
     Через рік перебування на цій посаді, Маркова знову переводять, на цей раз директором народних шкіл Малоросійської губернії. Цікаво що до 1804 року він виконує свої нові обов'язки, не залишаючи попередньої посади. Така тоді була традиція. Крім того Марков вважався і директором усіх народних училищ губернії, яких було 6 - Чернігівське, Новгород-Сіверське, Погарське, Стародубське, Глухівське і Ніжинське. Не дивлячись на високу посаду та велику відповідальність, він отримує заробітну платню у розмірі 500 карбованців на рік і на ці відносно невеликі гроші утримує свою родину. До речі, звичайні вчителі шкіл, яких було п'ять, мали тоді посадові оклади від 150 до 400 карбованців, залежно від кваліфікації.
     У 1789 році в Чернігові створюється Головна народна школа, яка спочатку була розташована у приміщеннях скасованого П'ятницького дівочого монастиря. Вона займала велику територію і була непогано обладнана. У 1805 році народна школа була перетворена на чоловічу гімназію і перейшла до палацу губернатора. Марков стає першим її директором. Він залишає посаду у губернському управлінні і цілком віддає себе гімназійним справам. Відомо, що в цей час Михайло Єгорович займався поезією та музикою і, безумовно, історією, яка була справою його душі. Особливо цікавиться директор гімназії минулим Чернігова та губернії. Він ретельно вибирає з книг та рукописів все, що відноситься до чернігівської історії. Записує спогади старожилів. У 1815 році у №40 міністерського журналу "Переодическое сочинение о успехах народного просвещения" друкується його перше дослідження, яке було присвячене літописним містам Чернігівської землі. Згодом праці Маркова виходять і у інших престижних наукових виданнях.
     Професор М. Бережков називав його одним з перших археологів-історииків чернігівських, згадуючи при цьому про ненадруковану 2-томну рукописну збірку та 15 різноманітних наукових історичних творів краєзнавця. Є відомості, що деякий час в архіві гімназії зберігався вшитий у загальну книгу його рукопис "История учебных заведений Черниговской дирекции", який, на жаль, втрачений.
     Слід відзначити, що за труди на цивільній ниві Марков був нагороджений двома орденами - св. Анни II ступеня та Володимира IV ступеня.
     Помер Михайло Єгорович 13 серпня 1819 року, залишивши після себе гімназію, статті та рукописи.

Версия для печати